|
Євросоюз висунув Україні 19 вимог для підписання асоціації
Європейський союз розробив критерії, виконання яких відкриє перед Україною двері до підписання угоди про асоціацію (УА) з ЄС. Про існування списку, що включає "19 індикаторів", повідомлені і українська влада, іопозиція, хоча в офіційних документах він не фігурує, пише "Коммерсант-Украина".
Представники Євросоюзу згадують про дані вимоги як про "19 індикаторів" (19 benchmarks) або про "список Фюле". "Офіційно нам цей список не передавали, але я знаю про його існування. В цілому він збігається з програмою реформ України",- підтвердив наявність такого перелікуЛеонід Кожара. У МЗС розраховують, що при оцінці прогресу, досягнутого Україною, влада обґрунтує свої досягнення за більшістю показників і в результаті переконає Брюссель не надавати першорядного значення решті невирішених політичних проблем.
Наявність нових принципів оцінки досягнень України також підтвердив і глава парламентського комітету у закордонних справах, член фракції "Батьківщина" Григорій Немиря. "Визначені "19 індикаторів".Штефану Фюле (комісар ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства) доручено здійснювати моніторинг виконання цих критеріїв. Мені відомо, що комісія повинна провести два етапи оцінювання, останній з них відбудеться у травні",- повідомив Немиря.
Примітно, що і Немиря, і Кожара на минулому тижні відвідали Брюссель, де, зокрема, зустрічалися і з Фюле.
Немиря уточнив, що, крім вимог про проведення реформ, у списку є ключові для опозиції політичні пункти. Кожара зі свого боку відзначає, що серед "19 індикаторів" немає прямої вимоги про звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. "Прізвищ там немає. Там стоїть питання про вибіркове правосуддя, але воно не персоніфіковане",- заявив глава зовнішньополітичного відомства.
У Єврокомісії підтвердили, що проводять операційну оцінку досягнутого Україною прогресу, але заявили, що не можуть надати список індикаторів, на який посилаються українські політики. "На офіційному рівні як такого списку з 19 критеріїв не існує, але ми проводимо постійний діалог з Україною з приводу того, що конкретно потрібно (від Києва) для повної відповідності (очікуванням ЄС) у трьох сферах, визначених грудневим рішенням Ради ЄС. Єдиним відповідним документом є висновки Ради ЄС, прийняті на рівні глав МЗС",- відзначив офіційний представник Єврокомісії Петер Стано.
Три напрямки роботи, про які йде мова, - вирішення проблем законодавства про вибори, зокрема перехід до єдиного Виборчого кодексу; виправлення наслідків вибіркового правосуддя і недопущення його нових випадків; реалізація всеохоплюючої програми реформ, передбаченої порядком денним асоціації.
Варто відзначити, що 7 лютого почнеться візит Фюле в Україну. Київ і Брюссель чекає непростий діалог про можливість підписання угоди в умовах, коли українська сторона декларує неготовність вирішувати "проблему Юлії Тимошенко". У дипломатичному корпусі припускають, що остаточне рішення з цього питання не буде прийнято ані в ході візиту Фюле, ані на саміті Україна-Євросоюз 25 лютого.
Позиція ЄС з цього питання повинна бути визначена консенсусом, а на сьогодні єдиної думки немає. Кілька країн, зокрема Польща і Литва, лобіюють підписання УА навіть у нинішніх політичних умовах, однак у більшості європейських держав вважають неприпустимим підписання даного договору без рішення проблеми переслідування опозиції.
Тим часом у переліку "19 індикаторів" проблемними є не лише пункти, що стосуються політично мотивованих кримінальних процесів. Кожара визнав, що і в деяких інших моментах підходи європейської та української сторони до оцінки якості проведених реформ розрізняються.
"Щодо деяких питань нам ще потрібно зрозуміти і узгодити, що саме від нас вимагається. Наприклад, там є пункт про Виборчий кодекс. Але наша правова система не допускає кодифікації законодавства в цій сфері. Тому мова повинна йти трохи про інше - про реформу існуючого законодавства про вибори", - заявив міністр закордонних справ. Слід зазначити, що вимога прийняти Виборчий кодекс, що уніфікує правила проведення всіх виборів у країні, висувається на адресу України протягом близько п'яти років, і раніше неодноразово визнавалося, що його прийняття - не проблема. Однак Київ вважає за краще утримуватися від цього кроку, змінюючи правила виборів перед початком кожної нової виборчої кампанії.
|
|
