Проект
внесений народними депутатами України
В. С. КОВАЛЬ
М.С. КОМАР
Ю.В. ТИМОШЕНКО
М.В.ТОМЕНКО
О.В.ТУРЧИНОВ
М.В. ЧЕЧЕТОВ
Т.В. ЧОРНОВІЛ
В.Д. ШВЕЦЬ
Я.П.МЕНДУСЬ
Закон України
"Про парламентську опозицію"
Цим законом визначаються засади і гарантії здійснення опозиційної діяльності, як однієї з основ демократії, що має представницький та плюралістичний (багатоманітний) характер та забезпечує підзвітність і підконтрольність перед виборцями органів державної влади, їх посадових осіб, в спосіб, що не визначений іншими Законами України.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) опозиційна діяльність у Верховній Раді України (далі - опозиційна діяльність) — діяльність парламентської опозиції у Верховній Раді України, спрямована на контроль за діяльністю парламентської більшості і Кабінету Міністрів України, критику їх діяльності, пропонування і реалізацію програми розвитку України та шляхів її реалізації;
2) парламентська більшість - коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України або депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України;
3) парламентська опозиція - добровільне депутатське об'єднання депутатських фракцій (депутатської фракції) у Верховній Раді України та (або) народних депутатів України, що не увійшли до парламентської більшості, подали заяви про перехід в опозицію і які не погоджуються з офіційним політичним курсом парламентської більшості і Кабінету Міністрів України та (або) способом його реалізації, здійснюють контроль за діяльністю парламентської більшості і Кабінету Міністрів України, критикують їх діяльність і пропонують альтернативну програму розвитку України та шляхи її реалізації.
4) офіційний політичний курс парламентської більшості і Кабінету Міністрів України - сукупні політичні підходи (погляди), виражені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, схваленій Верховною Радою України, та в нормативно-правових актах Верховної Ради України, проголосованих парламентською більшістю, і нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України.
Стаття 2. Сфера дії цього Закону
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням опозиційної діяльності у Верховній Раді України (далі - опозиційної діяльності), реалізацією державою своїх завдань, пов'язаних із розвитком демократії в Україні як однієї з основ демократії, що має представницький та плюралістичний (багатоманітний) характер.
2. Цим Законом встановлюється підзвітність і підконтрольність перед виборцями органів державної влади, їх посадових осіб шляхом встановлення гарантій і правових засад здійснення опозиційної діяльності.
Стаття 3. Мета та правові засади опозиційної діяльності
1. Метою опозиційної діяльності є участь парламентської опозиції у розбудові в Україні суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави шляхом використання ними прав та здійснення обов'язків, визначених законом, в інтересах громадян України та держави.
2. Правовою основою опозиційної діяльності є Конституція України, цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Регламент Верховної Ради України.
3. Опозиційна діяльність ґрунтується на засадах:
1) визнання державою опозиційної діяльності необхідною умовою функціонування демократичної правової держави, а парламентської опозиції - важливою складовою її політичної системи;
2) верховенства права;
3) добровільності переходу до опозиційної діяльності та припинення опозиційної діяльності;
4) рівності;
5) законності;
6) гласності;
7) забезпечення державою гарантій для вільної і безперешкодної діяльності парламентської опозиції.
4. Не допускається опозиційна діяльність, яка має на меті ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також на створення воєнізованих формувань.
Стаття 4. Особливості створення парламентської опозиції
1. До парламентської опозиції входять депутатські фракції, добровільні об’єднання депутатських фракцій, окремі народні депутати України відповідно до статті 6 цього Закону.
2. Порядок індивідуального входження народного депутата України до складу парламентської опозиції встановлюється статтею 8 цього Закону.
3. Окремі депутатські фракції, народні депутати, що не увійшли до складу парламентської більшості та не заявили про входження до парламентської опозиції не визнаються учасниками опозиційної діяльності. Такі фракції та народні депутати України беруть участь в діяльності Верховної Ради України на загальних засадах визначених Конституцією та законами України. При цьому заміщення посад в комітетах, слідчих комісіях Верховної Ради України здійснюється цими фракціями та народними депутатами після розподілу цих посад між парламентською більшістю і парламентською опозицією.
Стаття 5. Гарантії опозиційної діяльності
1. В Україні створюються і забезпечуються умови для вільного і безперешкодного здійснення опозиційної діяльності.
2. Права парламентської опозиції на здійснення опозиційної діяльності гарантуються Конституцією України і встановлюються законами України.
3. Здійснення опозиційної діяльності не може бути підставою для надання парламентській опозиції чи народним депутатам України, які входять до їх складу, переваг чи обмеження їх прав.
4. Втручання з боку органів державної влади, їх посадових осіб у діяльність парламентської опозиції забороняється, крім винятків, передбачених законом.
РОЗДІЛ II. ДІЯЛЬНІСТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ
ГЛАВА 1. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ
Стаття 6. Порядок утворення парламентської опозиції
1. Рішення про перехід в опозицію приймається депутатською фракцією, народним депутатом України у будь-який час впродовж терміну повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Рішення про перехід в парламентську опозицію оформлюється заявою.
2. Заява депутатської фракції, народного депутата України, який не є членом цієї фракції, про перехід в парламентську опозицію з особистими підписами народних депутатів України та персональним складом фракції подається до Апарату Верховної Ради України.
3. Парламентська опозиція вважається утвореною з моменту офіційного оголошення заяв депутатської фракції, народного депутата України про перехід в парламентську опозицію головуючим на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України після отримання Апаратом Верховної Ради України документів, передбачених частиною другою цієї статті.
4. Персональний склад парламентської опозиції в чотириденний термін з дня оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України про її створення публікується в газеті „Голос України".
5. Парламентська опозиція не пізніш як через місяць з дня її утворення зобов'язана опублікувати у газеті "Голос України" свою альтернативну програму розвитку України.
Стаття 7. Організаційно-правові засади діяльності парламентської опозиції
1. Порядок внутрішньої організаційної діяльності парламентської опозиції визначається нею самостійно.
2. Затверджений більшістю учасників парламентської опозиції порядок діяльності парламентської опозиції публікується у газеті “Голос України” разом з альтернативною програмою розвитку України.
3. У разі незатвердження такого порядку парламентська опозиція приймає відповідні рішення шляхом голосування більшості її учасників.
Стаття 8. Зміни у складі парламентської опозиції
1. Парламентська опозиція може прийняти до свого складу народного депутата України, який є членом відповідної депутатської фракції на підставі його особистої заяви.
2. Народний депутат України не може одночасно входити до складу парламентської більшості і до складу парламентської опозиції. Народний депутат України, який входить до складу парламентської більшості, може подати заяву про перехід в парламентську опозицію лише після відкликання свого підпису під угодою про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України.
3. Депутатська фракція не може бути одночасно у складі парламентської більшості і парламентській опозиції. Депутатська фракція, яка входить до складу парламентської більшості, може подати заяву про перехід в парламентську опозицію лише після відкликання народними депутатами України - членами цієї депутатської фракції, своїх підписів під угодою про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України.
4. Народний депутат України, який входить до складу парламентської опозиції може бути виключений з її складу рішенням парламентської опозиції.
5. Депутатська фракція, що входить до складу парламентської опозиції, може прийняти рішення про вихід зі складу парламентської опозиції.
6. Інформація про зміни у складі парламентської опозиції офіційно оголошуються головуючим на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України після отримання Апаратом Верховної Ради України документів, передбачених цією статтею.
Стаття 9. Припинення діяльності парламентської опозиції
1. Діяльність парламентської опозиції припиняється у разі:
1) прийняття нею рішення про припинення опозиційної діяльності;
2) припинення повноважень Верховної Ради України відповідного скликання.
2. Рішення про припинення опозиційної діяльності парламентської опозиції офіційно оголошується головуючим на найближчому пленарному засіданні Верховної Ради України після його отримання Апаратом Верховної Ради України.
3. Інформація про припинення діяльності парламентської опозиції у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті, публікується в газеті „Голос України" в чотириденний термін з дня оголошення про це на пленарному засіданні Верховної Ради України.
4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, опозиційна діяльність парламентської опозиції вважається припиненою одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання без оголошення про це на пленарному засіданні Верховної Ради України та без опублікування у газеті "Голос України".
5. Припинення діяльності парламентської опозиції не виключає можливості утворення нової парламентської опозиції в порядку, встановленому цим Законом.
ГЛАВА 2. ПРАВА ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ
Стаття 10. Права парламентської опозиції у Верховній Раді України
1. Парламентська опозиція має право на:
1) представництво згідно зі статтею 11 цього Закону у керівництві Верховної Ради України та її органів;
2) участь у здійсненні парламентського контролю за діяльністю парламентської більшості, Кабінету Міністрів України, органів державної влади (крім судів), їх посадових осіб, а також на щорічну доповідь про результати здійснення парламентського контролю, яка оприлюднюється в порядку, встановленому частиною третьою статті 12 цього Закону;
3) подання пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України;
4) утворення опозиційного уряду, інших власних допоміжних органів у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
2. Парламентська опозиція на пленарному засіданні Верховної Ради України має право:
1) на виступ з питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України;
2) на заяву;
3) на формування порядку денного Верховної Ради України;
4) на співдоповідь при розгляді Верховною Радою України питань, визначених статтею 18 цього Закону.
Стаття 11. Право на представництво у керівництві Верховної Ради України та її органів
1. Парламентська опозиція має право на заміщення народними депутатами України, що входять до її складу, посад:
1) голів комітетів Верховної Ради України з питань:
а) свободи слова та інформації;
б) законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності;
в) прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин;
г) бюджету;
д) Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України;
е) функціонування судочинства;
є) контролю за захистом прав промисловців, підприємців та інвесторів;
ж) контролю за дотриманням соціальних стандартів та забезпечення належного рівня життя громадян;
з) за діяльністю державних монополій, національних акціонерних компаній, державних банків та управління державними корпоративними правами;
и) енергетичної безпеки;
і) аграрної політики та земельних відносин;
ї) охорони здоров'я, науки та освіти;
2) перших заступників всіх комітетів Верховної Ради України, крім тих, які очолюють представники парламентської опозиції.
2. Парламентській опозиції гарантується право на заміщення народними депутатами України, що входять до її складу, посади заступника Голови Верховної Ради України.
3. Кандидатури на відповідні посади вносяться парламентською опозицією. Порядок внесення кандидатур на ці посади опозицією і процедура їх розгляду встановлюється цим Законом.
4. Заміщення посад, визначених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється парламентською опозицією з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій у Верховній Раді України.
5. У разі якщо парламентською опозицією не внесено кандидатури на посади, визначені частинами першою та другою цієї статті, рішення про їх заміщення приймається Верховною Радою України в загальному порядку.
6. Голови комітетів та перші заступники комітетів обираються за списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням.
7. Народний депутат України, призначений на посаду, визначену частиною першою цієї статті, звільняється з цієї посади Верховною Радою України за поданням парламентської опозиції.
Стаття 12. Участь у здійсненні парламентського контролю
1. Парламентська опозиція має право в порядку, встановленому Конституцією України та цим Законом, брати участь у здійсненні парламентського контролю за діяльністю парламентської більшості, Кабінету Міністрів України, органів державної влади (крім судів), їх посадових осіб влади шляхом:
1) створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України;
2) представництва у комітетах та тимчасових спеціальних комісіях Верховної Ради України;
3) звернення народного депутата України, що входить до складу парламентської опозиції, із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності;
4) внесення пропозиції про розгляд Верховною Радою України питання про відповідальність Кабінету Міністрів України;
5) звернення до Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) та офіційного тлумачення законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
6) звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про порушення прав і свобод людини і громадянина;
7) в інший визначений Конституцією України чи законом спосіб.
2. Для здійснення парламентського контролю парламентська опозиція має право отримувати інформацію про діяльність органів державної влади, їх посадових осіб.
3. Уповноважений представник парламентської опозиції має право зробити щорічну доповідь про результати здійснення ним парламентського контролю на пленарному засіданні Верховної Ради України тривалістю не менш як 1 годину.
Стаття 13. Участь парламентської опозиції в бюджетному процесі
1. Парламентська опозиція має право вносити пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України.
2. Розпорядники бюджетних коштів, які беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання запиту парламентської опозиції, зобов'язані надавати письмово інформацію про обсяги взятих бюджетних зобов'язань, проведених видатків, отримувачів бюджетних коштів, контрагентів розпорядників.
3. Державне казначейство щомісячно і щоквартально подає узагальнену інформацію (звіт) парламентській опозиції про виконання бюджету в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Всі одноразові платежі з бюджету, на письмову вимогу представників парламентської опозиції, обов’язково відображаються в поданому звіті.
4. Парламентська опозиція підстав має право винести на розгляд Верховної Ради України питання про здійснення платежів Державним казначейством України за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу, що має ознаки сумнівного чи фіктивного зобов'язання;
2) невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань, якщо ці асигнування невикористані на встановлені законом цілі, недофінансування обов'язкових видатків;
4) якщо фінансування видатків порушує конкуренцію в підприємницькій діяльності (надання незаконних пільг і переваг тощо) або закупівля товарів, робіт, послуг здійснюється за цінами, які вище ніж ціни за якими закупівля/продаж таких товарів, робіт, послуг здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та підпорядкування в цьому ж регіоні, місті.
5) якщо використання бюджетних коштів пов'язане з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі з метою перерахування коштів отриманих від закупівлі товарів, робіт, послуг за рахунок бюджетних коштів (що здійснювалось за цінами, які вище ніж ціни за якими закупівля/продаж таких товарів, робіт, послуг здійснювалось суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та підпорядкування в цьому ж регіоні).
5. За заявою уповноваженого представника парламентської опозиції до порядку денного виноситься на розгляд Верховної Ради України питання про вищевказані бюджетні порушення. Доповідачем може бути будь-який учасник парламентської опозиції.
Стаття 14. Право на утворення опозиційного уряду, інших допоміжних органів
1. Парламентська опозиція може утворювати опозиційний уряд. Його кількісний та персональний склад визначається учасниками парламентської опозиції відповідно до порядку організації діяльності опозиції або шляхом голосування більшості учасників опозиції за відповідну кандидатуру.
2. Опозиційний уряд:
1) здійснює постійний моніторинг діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб;
2) здійснює контроль за розробкою проекту Державного бюджету України та за виконанням Державного бюджету України в межах парламентського контролю;
3) готує матеріали для доповідей (співдоповідей) від парламентської опозиції з питань, що стосуються діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, а також матеріали з цих питань для використання народними депутатами України при їх обговоренні у Верховній Раді України, виступах перед виборцями, поширення у засобах масової інформації в порядку, встановленому законом;
4) готує альтернативні пропозиції щодо Програми діяльності Кабінету Міністрів України, актів Кабінету Міністрів України та подає їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
5) готує програму своєї діяльності, яка затверджується парламентською опозицією;
6) розробляє альтернативні законодавчі пропозиції, які вносяться на розгляд Верховної Ради України суб'єктами законодавчої ініціативи;
7) виконує інші доручення парламентської опозиції.
3. Очолює опозиційний уряд Голова, який призначається рішенням парламентської опозиції.
4. Голова опозиційного уряду має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України. У разі участі голови опозиційного уряду на засіданні Кабінету Міністрів України, він має право на виступ тривалістю не менше п'ятнадцяти хвилин. Якщо парламентською опозицією не створено опозиційний уряд, право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України надається уповноваженому представнику парламентської опозиції, який має право на виступ тривалістю не менше п'ятнадцяти хвилин.
5. Голова та члени опозиційного уряду працюють в опозиційному уряді на громадських засадах.
6. В складі парламентської опозиції у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій, створюються Секретаріат парламентської опозиції, до повноважень якого відноситься здійснення законопроектної роботи, підготовка і попередній розгляд питань визначених парламентською опозицією.
7. Парламентська опозиція має право утворювати інші допоміжні органи, які діють на громадських засадах.
Стаття 15. Право на виступ з питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України
1. Уповноважений представник парламентської опозиції має право на виступ тривалістю до 5 хвилин на пленарному засіданні Верховної Ради України з будь-якого питання порядку денного, яке розглядається Верховною Радою України в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 16. Право на заяву
1.Уповноважений представник парламентської опозиції має право на пленарному засіданні Верховної Ради України один раз протягом чергової сесії Верховної Ради України зробити заяву тривалістю до 30 хвилин про ставлення парламентської опозиції до офіційного курсу парламентської більшості та Кабінету Міністрів України, до діяльності Президента України, інших органів державної влади та їх посадових осіб.
2. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України надає слово уповноваженому представнику парламентської опозиції для проголошення заяви не пізніш як на наступний день, в який проводиться пленарне засідання, на початку пленарного засідання.
3. Заява не може оголошуватися в день заслуховування у Верховній Раді України щорічного чергового чи позачергового послання Президента України до Верховної Ради України та Українського народу.
Стаття 17. Право на формування порядку денного Верховної Ради України ("День опозиції")
1. Один день протягом чергової сесії Верховної Ради України відводиться для розгляду питань, визначених парламентською опозицією, які включаються до порядку денного роботи Верховної Ради України без обговорення і голосування.
Стаття 18. Право на співдоповідь у Верховній Раді України
1. Парламентська опозиція має право на співдоповідь під час розгляду Верховною Радою України питання про:
1) засади внутрішньої і зовнішньої політики України;
2) проект Державного бюджету України та про стан виконання Державного бюджету України;
3) Програму діяльності Кабінету Міністрів України;
4) звіт Кабінету Міністрів України;
5) відповідальність Кабінету Міністрів України відповідно до статті 87 Конституції України;
6) проект загальнодержавної програми економічного, науково - технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
7) усунення Президента України з поста в порядку імпічменту відповідно до статті 111 Конституції України;
8) висловлення недовіри Генеральному прокурору України;
9) щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
10) щорічний звіт Рахункової палати України;
11) щорічний звіт Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Стаття 19. Право на участь у формуванні персонального складу органів державної влади
1. Парламентська опозиція бере участь у формуванні персонального складу Рахункової палати, Ради Національного банку України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Вищої ради юстиції України шляхом висування кандидатур на посади у цих органах, призначення на які здійснюється Верховною Радою України.
2. Кількість кандидатур від парламентської опозиції при формуванні персонального складу державних органів, визначених частиною першою цієї статті, визначається з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій.
3. Призначення кандидатур на посади при формуванні персонального складу державних органів, визначених частиною першою цієї статті, здійснюється за єдиним списком у цілому без обговорення на пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням.
4. Парламентська опозиція вносить кандидатуру для призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
5. Припинення діяльності парламентської опозиції не є підставою для дострокового припинення повноважень осіб, призначених за поданням парламентської опозиції на посади, передбачені цією статтею.
6. Голова, заступник та секретар Рахункової палати та чотири контролери призначаються Верховною Радою України за поданням парламентської опозиції, а перший заступник Голови Рахункової палати та три контролери призначаються Верховною Радою України за поданням парламентської більшості.
7. Верховна Рада України призначає три члени Ради Національного банку України за поданням парламентської більшості та чотири члени Ради Національного банку України за поданням парламентської опозиції.
8. Верховна Рада України призначає два члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за поданням парламентської більшості та два члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за поданням парламентської опозиції.
9. Верховною Радою України призначаються два члени Вищої Ради юстиції за поданням парламентської більшості та один член Вищої Ради юстиції - за поданням парламентської опозиції.
10. Встановити що Державний комітет фінансового моніторингу України є державним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується парламентською опозицією України. Держфінмоніторинг України очолює Голова, який призначається на посаду Кабінетом Міністрів України та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. Кандидатуру на посаду Голови Держфінмоніторингу висуває парламентська опозиція. Перший заступник Голови та два заступники призначаються Прем’єр-міністром України. Два заступники Голови призначаються Прем’єр-міністром України за поданням парламентської опозиції.
Стаття 20. Право на доступ до засобів масової інформації
1. Парламентська опозиція має право у порядку, встановленому цією статтею, поширювати інформацію про свою діяльність через засоби масової інформації всіх форм власності, а також у інший не заборонений законодавством спосіб.
2. Постановою Верховної Ради України про порядок і форми обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконання державного замовлення), яка приймається відповідно до Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" на весь період повноважень Верховної Ради України чергового скликання, передбачаються також порядок і форми обов'язкового висвітлення діяльності парламентської опозиції на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України, на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України, а також у державних друкованих засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є Верховна Рада України, в обсягах, пропорційних чисельності парламентської опозиції.
3.Забороняється переривати теле- і радіопрограми про діяльність парламентської опозиції, передбачені частиною другою цієї статті, рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями. Впродовж 20 хвилин до і після трансляції таких теле- і радіопрограм забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст теле- і радіопрограми про діяльність парламентської опозиції.
4. Парламентська опозиція має право використовувати засоби масової інформації будь-якої форми власності на договірній основі у встановленому законом порядку.
Стаття 21. Право на звернення до органів державної влади органів щодо усунення порушення законності
1. Уповноважений представник парламентської опозиції в установленому законом порядку звертається до органів державної влади, їх посадових осіб щодо усунення, в межах їх повноважень, порушення законності, прав і свобод людини і громадянина, притягнення винних осіб до відповідальності.
Стаття 22. Порядок притягнення до відповідальності державних службовців за заявою парламентської опозиції
1. У разі порушення посадовими особами органів державної влади законодавства, вчинення корупційного діяння такі посадові особи за поданням парламентської опозиції звільняються з посади в судовому порядку.
2. Парламентська опозиція більшістю голосів приймає рішення про звернення до суду із заявою про вчинення посадовою особою порушення законодавства або вчинення корупційного діяння.
3. Уповноважений представник опозиції на підставі рішення парламентської опозиції щодо порушення посадовою особою законодавства або вчинення корупційного діяння не пізніше п’яти днів з дня прийняття такого рішення у порядку встановленому законом порядку звертається до суду.
РОЗДІЛ УІ. ОБОВ'ЯЗКИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ОПОЗИЦІЇ
Стаття 23. Обов'язки парламентської опозиції
1. Учасники парламентської опозиції при реалізації ним прав, встановлених законом, зобов’язані:
1) діяти відповідно до Конституції та законів України;
2) діяти з урахуванням інтересів громадян України та держави;
3) пропонувати альтернативу офіційному політичному курсу парламентської більшості і Кабінету Міністрів України та способи реалізації альтернативного політичного курсу.
4) приймати рішення про припинення опозиційної діяльності, в тому числі окремими народними депутатами України, членами опозиційних фракцій, з врахуванням власної персональної відповідальності перед виборцями та політичною партією, від якої обраний окремий народний депутат України.
РОЗДІЛ V. ФІНАНСУВАННЯ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПОЗИЦІЇ
Стаття 24. Фінансове, інформаційне та технічне забезпечення діяльності парламентської опозиції
1. Фінансування діяльності парламентської опозиції здійснюється секретаріатом парламентської опозиції за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України для забезпечення діяльності Верховної Ради України.
2. Секретаріат опозиції є розпорядником цих коштів.
3. Інформаційне та технічне забезпечення роботи парламентської опозиції, в тому числі і забезпечення роботи опозиційного уряду, здійснюється секретаріатом парламентської опозиції.
РОЗДІЛ УІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПАРЛАМЕНТСЬКУ ОПОЗИЦІЮ
Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про парламентську опозицію
1. Порушення законодавства про парламентську опозицію тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
