Аналіз урядового законопроекту «Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України»

Пропозиції законопроекту

Коментар

У складі Державного бюджету України створити Стабілізаційний фонд, до якого зараховуються у повному обсязі кошти від приватизації об’єктів у 2009-2010 роках та кошти, що надходять від продажу державних цінних паперів.

Пропозиція є цілком своєчасною в умовах фінансової кризи. Про її доцільність заявляли всі провідні політичні сили. Нез’ясованим, однак, лишається механізм наповнення цього фонду. Станом на 1 жовтня реальний надходжень від приватизації складає 4% від запланованого у Державному бюджеті на 2008 рік.

 

Кабінету Міністрів України при формуванні проектів законів про Державний бюджет України на 2009-2010 роки передбачити 1 млрд. гривень на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Граничний розмір відшкодування на один вклад збільшується з 50 до 100 тис. гривень. 

Крок є цілком прийнятним і зрозумілим. Аналогічні дії, спрямовані на недопущення дестабілізації фінансової системи, здійснюють в нинішніх умовах уряди практично всіх країн світу.

- Кабінету Міністрів дозволяється - за певних обставин (зокрема, виявлення ознак неплатоспроможності системного банку, загрози порушення ним законодавства, здійснення ризикованих операцій) Національний банк України або Кабінет Міністрів України в особі Міністерства фінансів України мають право ініціювати скликання загальних зборів учасників життєздатного системного банку для прийняття рішення щодо збільшення його статутного капіталу. Це може здійснюватися шляхом обміну акцій додаткової емісії (паїв) банків на державні облігації України чи придбання їх за рахунок інших державних запозичень та коштів бюджету.

- банкам, які за останні шість місяців до дати розподілу прибутку чи виплати дивідендів мають порушення, визначених законодавством нормативів, забороняється розподіляти чистий прибуток за будь-якими напрямами, окрім спрямування його на поповнення статутного капіталу банку чи формування резервного фонду.

Пропонується запровадити також стягненняа також у позасудовому порядку банками, у разі невиконання позичальниками взятих зобов’язань, на майно яке є забезпеченням цих зобов’язань.

Дані пропозиції є, можливо, прийнятними за умов фінансово-банківської нестабільності та необхідності оперативного регулювання діяльності банків, які мають чи матимуть серйозні проблеми у їх діяльності. Однак можна висловити ряд застережень, зокрема, недостатню врегульованість у законодавстві понять  «системного банку» (встановлення критеріїв законопроектом доручено НБУ за погодженням з Кабінетом Міністрів) та «ризикованих операцій», що не виключає певних зловживань при втіленні в життя цієї норми закону.

Пропозиція щодо позасудового стягнення банками взятого під заставу майна є однією з найбільш контроверсійних пропозицій законопроекту. Ця норма, у разі її прийняття, може стати предметом оскарження у Конституційному Суді на предмет її конституційності. Нез’ясованим залишається і механізм ухвалення

Передбачене скорочення видатків органів державної влади та органів місцевого самоврядування на 20% порівняно з сумами, передбаченими у проекті Державного бюджету України на 2009 рік

Оскільки проектом бюджету на 2009 рік передбачалося зростання витрат на утримання президента – на 31%, парламенту - на 21%, і уряду - на 17%, то в умовах мораторієм на зростання соціальних виплат це є цілком обґрунтованим і відповідальним кроком. Норма закону не містить прямих вимог стосовно скорочення штатів державних органів (як це пропонував Президент України) – в даних умовах мова може йти про залишення заробітних плат держслужбовців на рівні 2008 року та обмеження витрат, наприклад, на відрядження, капітальне будівництво, утримання резиденцій глави держави тощо.

Пропонується скасувати плановане з 1 грудня 2008 року підвищення заробітної плати з 545 до 610 гривень на місяць та перенести термін дії Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб" з 1 січня 2009 на 1 січня 2011 року.

Проектом запроваджується мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг, компенсацій, гарантій громадянам України

В умовах економічної кризи та значної інфляції «замороження» соціальних виплат означає передусім падіння реальних доходів населення, зменшення споживання, і, відповідно, зростання економіки у цілому ряді галузей.

Однак, незважаючи на всю непопулярність такого кроку, він є необхідним – є сподівання, що зменшення реальних доходів дозволить, принаймні, обмежити зростання інфляції, яка в умовах падіння курсу гривні та зменшення виробництва є надзвичайно серйозною загрозою.

- підвищення ставок акцизного збору на спирт та спиртні напої (з 21,5 грн. за літр до 34 грн.), запровадження спеціального акцизу на пиво з 1 січня по 30 червня 2009 року;

- підвищенняспеціального ввізного мита на нафтопродукти (з 60 до 110 євро за тону).

- встановлення граничних ставок торгового патенту в межах від 300 до 2000 гривень за кожний пістолет паливно-роздавальних колонок для пунктів продажу нафтопродуктів та стиснутого газу. За чинним Законом, ставка патенту не може бути вищою 320 гривень (на території Києва та обласних центрів), а для об’єктів, розташованих в інших населених пунктах, вона є ще нижчою.

- збільшення акцизів (від 3 до 5 разів) на ввезення транспортних засобів та податків (у середньому в 3 рази) з власників транспортних засобів.

Крім цього, Кабінет Міністрів України у 2009 та 2010 роках тимчасово строком від 3 до 6 місяців отримує право змінювати ставки ввізного та вивізного мита.

В цілому, дані кроки в умовах серйозних проблем із наповненням державного це місцевих бюджетів є малопопулярним, проте прийнятним кроком. Світове падіння цін на нафту здатне, за умов ефективного антимонопольного регулювання, нівелювати негативний ефект для споживачів від зростання видатків нафтотрейдерів. Пропоновані зміни слугуватимуть наповненню місцевих бюджетів і їх ухвалення є цілком виправданим.

Поряд із цим, зростання цін на алкогольні напої може мати і позитивний соціальний ефект: ціна алкоголю в Україні вже давно відрізняється, а її зростання порівняно з 2000 роком не покриває навіть рівня інфляції у країні.

Натомість, надання ж Кабінету Міністрів повноважень щодо тимчасового регулювання ставок ввізного і вивізного мита на власний розсуд можна характеризувати як надзвичайний крок, що може слугувати в цілому меншій прозорості ухвалення державних рішень та стати територією для значних зловживань. 

Прописано механізм вжиття необхідних заходів органами стягнення задля виконання юридичними особами своїх зобов’язань щодо погашення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, та стягнення простроченої більш ніж два роки заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих позичок із державного бюджету, в тому числі шляхом передачі майна боржників у бюджетну заставу.

Сформульовано вимогу для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, сплатити до 1 грудня 2008 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік пропорційно розміру державної частки у їх статутних фондах, зокрема. ВАТ "Укрнафта" та ЗАТ "Укргаз-Енерго" мають сплачують дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за минулі роки до 1 червня поточного року, безпосередньо Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України".

Господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, зобов’язані будуть сплачувати до 1 червня поточного року до Державного бюджету України дивіденди пропорційно розміру державної частки (акції, паїв) у їх статутних фондах.

Рішення про виплату дивідендів, визначення порядку та розміру їх сплати затверджується Кабінетом Міністрів України.

Загалом вжиття цих заходів є цілком обґрунтованим кроком. Однак реальна дієвість цих кроків залежить від якості роботи органів стягнення щодо простроченої заборгованості перед держбюджетом.

Те ж стосується і унормування механізму сплати дивідендів господарськими товариствами, у складі яких є корпоративні права держави. Нагадаємо, що раніше спостерігалися серйозні проблеми з виплатою державі дивідендів «Укрнафти» та «Укргазенерго». Сумнівно, що і за нинішньої ситуації позиції власників цих підприємств, пов’язаних з найбільшими фінансово-політичними групами країни, зазнають значних змін.  

Скасовується норма стосовно справляння у п’ятикратному розмірі податку за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення, а також у разі перевищення строку, встановленого для будівництва об'єкта містобудування чи об’єкта незавершеного будівництва.

Запроваджується механізм вирішення житлового питання для тих громадян, котрі мають право на отримання житла (в тому числі безкоштовного) шляхом надання перших внесків на будівництво (придбання) житла у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів для отримання іпотечних житлових кредитів.

 

Ці нововведення здатні дещо підтримати девелоперські компанії, котрі мають проблеми із завершенням будівництва та отримання кредитів. Не зовсім зрозумілим є баланс коштів і втрат. Втрати місцевих бюджетів є очевидними, натомість немає гарантії, що цей крок убезпечить компанії від банкрутства.

Ще більш сумнівною є норма стосовно надання перших внесків на придбання кредитів за кошти місцевого бюджету. Цим кроком держава лише намагається підтримати існуючу іпотечну систему з її надвисокими цінами на житло і вартістю кредитів. Нез’ясованим залишається і механізм фінансування, отже, незрозуміло, яка кількість громадян отримають кошти на покриття цих перших внесків та яким реально буде вплив цієї норми.