Вплив світової фінансової кризи на економіки країн Центрально-Східної Європи

Польща

Багатьох симптомів всесвітньої кризи Польщі вдасться поки-що уникнути за рахунок того, що польські банки не надавали таких ризикованих іпотечних кредитів, як фінансові установи у Сполучених Штатах, та не були заангажовані у операції з іпотечними цінними паперами. Поляки значно менше звикли до життя на кредит, ніж мешканці США чи Західної Європи. Значна частина польських банків на хвилі економічного зростання 2006-2007 років видала кредитів менше, ніж залучила депозитів.

Втім, чи підтвердить Польща характеристику «островом стабільності» (за словами прем’єра Дональда Туска) на тлі всесвітньої фінансової кризи – покаже лише час. Польський фінансовий сектор перебуває здебільшого у власності великих західноєвропейських та американських банків, які зараз зіткнулися з серйозними проблемами. Але навіть найгірший сценарій – банкрутство «материнських» західноєвропейських банків не означатиме краху для їх польських філій. Останні є окремими юридичними особами і мають власні запаси ліквідності.

Першим відчутним наслідком кризи для поляків стало суттєве зниження курсу національної валюти: злотий у жовтні подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара – майже на 30%. Це неодмінно спричинить серйозні проблеми для тих, хто брав популярні у цій країні кредити у швейцарських франках під низькі проценти: розмір щомісячних виплат для цих кредитоотримувачів значно зросте. Але масове неповернення кредитів (в т.ч. іпотечних) сьогодні є малоймовірним сценарієм.

Разом з тим, плавна ревальвація злотого, яка відбувалася протягом останніх трьох років, була надзвичайно загрозливою для національного експорту. Тому з послабленням курсу національної валюти очікується зростання прибутків експортерів.

Про що зараз можна говорити напевне – це те, що погіршення зовнішньої кон’юнктури, зокрема побоювання щодо рецесії в зоні євро, спричинили перегляд прогнозів зростання польського ВВП. За даними варшавського Інституту досліджень ринкової економіки, наступного року економіка цієї країни зросте на 3-4%. Це набагато гірше, ніж у цьому році, коли за підрахунками уряду очікується 5,5 % зростання. Однак на тлі світової фінансової кризи та економічного спаду у США і Західній Європі і ця цифра виглядає досить-таки непоганим показником. Сальдо поточного рахунку платіжного балансу країни хоч і є негативним (за підсумками І півріччя 2008 року воно склало 4,9 мільярдів євро, або 3,4% польського ВВП), проте кращим, ніж у багатьох інших держав регіону.

Загроза безробіття для Польщі теж поки-що є радше гіпотетичною: за даними урядової статистики, у вересні воно навіть зменшилося і сягнуло нижчого за багато років рівня (близько 9%). Проте реальна загроза рецесії у західноєвропейських країнах – Великобританії, Ірландії, Ісландії вже зараз спричинила значний спад у будівництв та сфері послуг – галузях, де працює надзвичайно багато польських робітників. Тому, за підрахунками експертів, до 500 тисяч поляків, які зараз заробляють гроші за кордоном, незабаром будуть змушені повернутися на батьківщину. Для реалізації інвестиційних проектів у самій Польщі це, втім, може принести і позитивні наслідки: саме дефіцит кваліфікованих робітників залишається однією з найбільших проблем при будівництві об’єктів для Євро – 2012. Новою загрозою, натомість, є брак кредитних ресурсів для фінансування цих об’єктів.

Можливо, саме цим оптимізмом поляків пояснюється нещодавня заява новообраного керівника Федерації футболу цієї країни Гжегожа Лято про можливість проведення футбольної першості разом з Німеччиною «у разі, якщо Україна не встигне». Згодом заяву цю пояснювали нерозумінням слів українських посадовців, котрі повідомили про повне призупинення підготовки об’єктів до Євро-2012 в Україні у зв’язку з фінансовою кризою. Але відзначимо, що тема спільної першості з Німеччиною, попри неодноразові спростування і з польського, і з німецького боку, дискутується у ЗМІ вже кілька місяців доволі активно. Тож якщо Україна не впорається з фінансовою кризою – її західні сусіди, у яких справи йдуть значно краще, можуть і задуматися про зміну партнерів.

Угорщина

Наслідки світової фінансової кризи для цієї країни стали одними з найдраматичніших у регіоні. Внаслідок незбалансованої соціальної політики, яка супроводжувалася бурхливими політичними скандалами, країна втратила темпи економічного зростання. При доволі високій (8%) інфляції та державному боргові, що досягає 66% ВВП. влітку 2008 року в цій країні вже відбувся склад промислового виробництва.

Розгортання всесвітньої фінансової кризи, негативна кон’юнктура на світових ринках і відтік іноземних капіталів спричинили серйозні проблеми в угорській економіці у вересні-жовтні. На відміну від Польщі, для Угорщини наслідки девальвації форинта можуть бути просто-таки драматичними. Кредити, номіновані в іноземній валюті, складають 62% від всіх заборгованостей домогосподарств в Угорщині. Країна має найвищий бюджетний дефіцит та низькі темпи економічного зростання. Зростання ВВП у цій країні в 2007 році становило лише 1,3%, за підсумками ІІ кварталу 2008 року – 2% (для порівняння – економіка Польщі зростає втричі вищими темпами).

Центральний банк різко підняв у жовтні величину процентної ставки на три процентні пункти (до 11.5%). Це найвище за останні п’ять років що означатиме подальше згортання економічної активності. Втім, ще влітку у цій країні відбулося згортання промислового виробництва. Песимістичним залишається і уряд, який зменшив прогноз зростання ВВП з 3 до 1,2%.

Про свою допомогу країні міжнародні фінансові організації вже заявили. МВФ планує виділити транш у розмірі 15,7 млд. доларів. Ще 8,1 млд. кредитів надасть Європейська Комісія, а 1,3 мільярди – Світовий Банк. Разом безпрецедентна сума фінансової

Словаччина

Темпи економічного зростання в цій країні у 2007 році були серед найвищих у Європі (9%). Це дозволяло уряду Роберта Фіцо проводити доволі активну соціальну політику та збільшувати державні видатки. Однак вже зараз очевидно, що надалі такого високого зростання утримати не вдасться. Спаду можна очікувати у автомобільній промисловості та туризмі – основних галузях, у яких було залучено іноземні інвестиції до Словаччини.

З метою запобігання поширенню негативних настроїв серед населення 24 жовтня парламент Словаччини ухвалив законопроект щодо запровадження повного державного гарантування банківських депозитів для вкладів, що не перевищують 27 тисяч доларів США.

Певною «охоронною парасолькою» для Словаччини є те, що ця країна має з 1 січня 2009 року увійти до зони євро. Курс словацької крони по відношенню до євро у зв’язку з цим не змінився, а щодо долара – коливався разом з котуваннями євровалюти.

Країни Балтії

Світову фінансову кризу прибалтійські держави зустріли не в найкращому фінансовому стані. У 2003-2007 роках саме темпи зростання економіки тут найвищими в регіоні (від 7 до 12% щороку). Однак відбувалося це за рахунок високого споживання та буму на ринку нерухомості, внаслідок активного кредитування банками з іноземним капіталом. Це спричинило зростання цін на ринку житла, і у підсумку – перегрів економіки. Вже наприкінці 2007 року в Латвії та Естонії розпочалися проблеми. Ціни на житло різко знизилися, зросла кількість невиплат кредитів, зросла інфляція. У ІІ кварталі 2008 року зафіксовано падіння естонського ВВП на 1,1%, а у Латвії ВВП зріс лише на 0,1% при інфляції у річному вимірі 15,7%.

У всіх трьох балтійських країнах 2009 року очікується економічний спад. Фінансовий сектор цих країн належить скандинавським банкам (Swedbank та SEB). Від поточного стану цих установ значною мірою залежить і стабільність банківських систем балтійських країн.

Додаток 1. Окремі економічні показники України та країн Центрально-Східної Європи.

Країна	Зростання ВВП, %		Інфляція, %		Безробіття
	2007	2008*	2007	2008*	2008*
Польща	6,6	5,8	2,6	4,6	7,3
Чехія	6	4,6	3	5,4	4,2
Словаччина	10,4	7,6	1,9	4,6	10,1
Угорщина	1,1	2,2	7,9	6,7	7,5
Естонія	6,3	- 1,1	6,7	11,4	3,9
Латвія	10,2	0,1	10,1	14,6	6,3
Литва	8,9	5,2	5,8	12,2	4,5
Україна	7,3	6,3	16,6	26,9	1,9

* Станом на 30 червня, до відповідного періоду минулого року.

Додаток 2. Зміна курсу нац. валюти до дол. США, з 1 вересня по 30 жовтня, %


Польща (злотий)	- 20 %
Чехія (крона)	- 20%
Словаччина (крона)	- 15%
Угорщина (форинт)	- 30%
Есторія (крона)	- 15%
Латвія (лат)	- 12%
Литва (лит)	- 12%
Україна (гривня)	- 25%