Ліквідація Національного Агентства та перспективи Євро-2012 в Україні

19 листопада 2008 р. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо ліквідації Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Замість нього, як повідомив Віце-прем’єр-міністр Іван Васюник, у складі уряду буде створено Координаційне Бюро, яке має очолити заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Ілля Шевляк. Рішенням Уряду було затверджено перелік національних координаторів, відповідальних за підготовку до Чемпіонату

Також, за повідомленням ЗМІ, українські та польські урядовці планують провести до 10 грудня цього року зустріч, на якій остаточно затвердити та подати на розгляд УЄФА організаційну схему керівництва підготовки до Чемпіонату Європи.

На нашу думку, дані рішення підтвердили наявність серйозної кризи в управлінні підготовкою до Чемпіонату Європи 2012 року в Україні. Мова не лише про витрачені бюджетні кошти: у 2008 році з державне фінансування на забезпечення діяльності агентства 5,45 мільйони гривень, з яких 2,48 млн. витрачено на оплату праці співробітників агентства. Зараз ці співробітники опинилися без роботи, і очевидно, ще якісь додаткові суми підуть на виплату їм компенсацій відповідно до трудового законодавства. Набагато більшою проблемою є втрата часу.

За 11 місяців свого існування Агентство не впоралося з жодним із поставлених завдань, зокрема, не було залучено інвестицій до підготовки проектів. Діяльність же Євгена Червоненка на посаді Голови Агентства відзначалася низкою конфліктних ситуацій, спричинених як специфічним стилем роботи Червоненка так і, очевидно, боротьбою за контроль над коштами, спрямованими на проведення Чемпіонату.

Найгучнішим конфліктом за участю Агентства була історія з проведенням тендеру на проведення реконструкції НСК «Олімпійський», у якому в квітні 2008 року перемогла тайванська компанія Archasia Design Group. Однак вже в червні Євген Червоненко заявляв про саботаж з боку «чиновників міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту», та «спроби нав’язати підрядника тайванській компанії – переможцю тендеру». Ця інформація містилася й у Листі Президента України В.Ющенка до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.

25 червня Міністерство України у справах сім'ї молоді та спорту офіційно повідомило Archasia Design Group про анулювання контракту. Серед причин цього називали ненадання компанією необхідної документації. За словами міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, тайванською компанією не було надано жодних документів, які би підтверджували її державну реєстрацію, правосуб’єктність та повноваження представників цієї компанії. Задекларовані на момент конкурсу терміни реалізації проекту, що відповідали вимогам УЄФА, виявилися зсунутими на 2011 рік. Аргументація Павленка виглядає доволі переконливо, якщо не врахувати, що у складі проектного журі, яке визначило переможцем тендеру тайванську компанію, значну кількість становили його підлеглі – посадові особи Міністерства.

Реакція Є.Червоненка на рішення уряду була доволі різкою. Так, він висловив переконання, що через ліквідацію очолюваного ним агентства уряд намагається усунути Президента України Віктора Ющенка від участі у підготовці країни до чемпіонату. Однак надмірне ангажування політиків найвищого рангу у справи Євро-2012 і розглядалося експертами як одна з причин організаційного безладу у сфері його проведення. Українським «ноу-хау» стало існування у 2007-2008 роках кількох паралельних, до того ж – реально не діючих Оргкомітетів, створених «за політичною ознакою». Протистояння за право очолити підготовку до Чемпіонату між командами Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та Віктора Януковича суттєво загальмувало підготовку до проведення чемпіонату.

Продовжує існувати і ризик виникнення нових організаційних проблем у сфері підготовки до Чемпіонату. Ймовірні дострокові парламентські вибори в Україні, або створення нової коаліції та переформатування уряду принесуть із собою нову зміну ключових осіб, відповідальних за підготовку до Чемпіонату. Неуникною виглядає і ротація влади після виборів Президента 2010 року. Специфіка української ситуації полягає в тому, що від персонального чиннику залежить дуже багато. Якщо новопризначені високопосадовці будуть намагатися переглянути результати тендерів, обсяг запланованих робіт і заходів – то напередодні Чемпіонату підготовка може взагалі опинитися під загрозою.

Цілком обґрунтованими видаються зауваження стосовно завищення нової ціни реконструкції НСК «Олімпійський». Дійсно, у Донецьку на будівництво надсучасного стадіону заплановано витратити 1,2 мільярди гривень, а реконструкція "Олімпійського», за урядовим кошторисом, коштуватиме більше двох мільярдів. При цьому Перший заступник міністра регіонального розвитку Анатолій Беркута наголосив, що вартість робіт у 2 млрд. 184 млн. грн. розрахована, виходячи з курсу 4,2 гривні за долар США. Отже, якщо виходити з нинішньої вартості американської валюти, то вартість ця може і надалі зрости? До речі, ті 300 мільйонів доларів, які планувала витратити на спорудження стадіону Archasia Design Group, якраз і становлять майже 2 мільярди гривень (виходячи з курсу 7 гривень за долар). Подібна вартість і побудови «з нуля» називалася при проектуванні нового стадіону до Євро-2012 у Варшаві.

Суттєве збільшення (на півмільярда гривень) вартості реконструкції «Олімпійського» пояснюють необхідністю повної заміни застарілої інженерної мережі на території спортивного комплексу, а також «вирішення земельних питань». Не виключено, що у зв’язку з цим реконструкція потребуватиме ще більших коштів – і надання компенсації власникам ТРК «Троїцький» буде не єдиною подібною витратою. При цьому не робиться поправку на неминуче в умовах будівельної кризи здешевлення будівельних матеріалів і вартості робіт у 2009-2010 роках.

З діяльністю Агентства був пов’язаний іще один скандал – гучна заява заступника Голови агентства Євгена Вілінського про «зупинення робіт на 80% об’єктів, що зводяться до Чемпіонату Європи», яка викликала значний негативний резонанс і в Україні, і в Європі. Згодом представники Агентства роз’яснювали, що мався на увазі лише стан спорудження готелів, однак новообраний Голова Федерації футболу Польщі Гжегож Лято встиг припустити можливість проведення чемпіонату «спільно з Німеччиною, якщо Україна не впорається».

Цю тезу останнім часом ЗМІ, як у Польщі, так і у Німеччині, повторюють дедалі частіше. У листопаді авторитетна німецька газета «Süddeutsche Zeitung» опублікувала матеріал, в якому йдеться про можливі сценарії розвитку подій у разі, якщо в України і Польщі таки буде відібрано право до проведення Євро-2012. Перший варіант, про який дискутують у Європі – перенесення першості до Іспанії. Другий – організація чемпіонату в Польщі та містах Східної Німеччини (Берліні, Дрездені та Лейпцигу).

Другий варіант привабливий тим, що відповідатиме стратегії розвитку «східного вектору», на необхідності чого наголошували в УЄФА. При цьому зусилля Польщі з підготовки до Чемпіонату не залишаться змарнованими, а УЄФА отримає більш прогнозованого та фінансово спроможного партнера.

Проведення чемпіонату у східних землях Німеччини виглядає найбільш продуманим і логістично. Від німецького Дрездена до польського Вроцлава – всього 250 кілометрів без жодних кордонів (Польща входить до зони Шенген), а від Берліна до Варшави – 650. Якщо польські автошляхи, що ведуть до східного кордону, поки-що на стадії проектування, то автостради у західному напрямку вже побудовані або будуються. Так, після побудови всього 60 кілометрів дороги, польська автострада А4 поєднає Дрезден, Вроцлав і Краків. Підписано угоду і на будівництво 130-кілометрової ділянки автостради А2 – автошляху Берлін-Познань-Варшава.

Звісно, варіант проведення чемпіонату з німцями в Польщі сприйматиметься складно, насамперед із політичних міркувань. Україно-польська заявка – це співпраця двох у цілому рівноправних партнерів, кожен з яких має власні переваги і проблеми у сфері підготовки до Чемпіонату. Проведення ж футбольної першості разом з Німеччиною поставить Польщу у становище країни, яка змушена рівнятися на західного сусіда. Адже вже зараз Німеччина, в плані підготовки до футбольної першості, відповідає чи не всім вимогам УЄФА – і стадіони, і готельна база, і інфраструктура не потребують значних інвестицій.

Президент УЄФА Мішель Платіні неодноразово наголошував, що Україна і Польща або проведуть спільно Чемпіонат Європи, або спільно це право втратять. Формально, ситуація саме таким чином може і виглядати: у разі скасування україно-польського проекту буде оголошено новий конкурс. А до участі в ньому вже будуть розглянуті як заявки Іспанії, так і спільна польсько-німецька пропозиція.

Не на користь Україні може зіграти і погіршення економічної ситуації внаслідок фінансової кризи. У тому, що приватних інвестицій на сьогодні до проведення Євро в Україні практично не залучено, провина не лише Євгена Червоненка. І якщо Україна не змогла цього зробити у 2007-08 роках, то шанси на залучення інвесторів у період глобальної фінансової кризи видаються ще меншими. А для підготовки самого лише Києва до Чемпіонату потрібно витратити, за оцінками заступника голови міської держадміністрації Анатолія Голубченка, понад 51 млд. гривень. Єдиним надійним джерелом фінансування був і залишається державний бюджет, який у 2009-2010 роках може мати серйозні проблеми з наповненням. Враховуючи загрозу корупції (КРУ вже виявило зловживання використання бюджетними коштами під час будівництва автодоріг у Харківській області на суму більше мільйона гривень), ризик невиконання програми підготовки до чемпіонату виглядає цілком реальним. І ці ризики, без сумніву, усвідомлюють в УЄФА.

Жовтень 2007 – Постановою Уряду № 1284 було затверджено Положення про Агентство та його штатний розпис. У 2008 році Агентство мало нараховувати 70 спеціалістів, а до 2012 штат мали розширити до 95 працівників.