Верховна Рада не підтримала резолюцію недовіри уряду
У четвер, 5 лютого, Верховна Рада України розглянула питання про соціально-економічну ситуацію та дії органів влади щодо подолання кризи. В рамках цього питання депутати заслухали звіт Кабінету Міністрів України та заслухали питання про відповідальність уряду.
Безпосередньо перед голосування відбулася повторна письмова реєстрація народних депутатів. Як відомо, у Верховній Раді України склалася практика використання персональних реєстраційних карток депутатів іншими народними депутатами. Це створювало ситуацію, коли у письмовій реєстрації брали участь набагато менше депутатів, ніж згодом виявлялося карток у сесійній залі (див. ). Після погоджувальної ради керівників фракцій було прийнято рішення про вилучення карток ряду народних депутатів, які під час засідання були відсутніми в залі. Незважаючи на це, як заявив відразу після голосування віце-спікер М.Томенко, три картки відсутніх депутатів усе ж спрацювали.
Однак, на підсумковий результат голосування це не вплинуло: за внесену лідером фракції Партії регіонів Віктором Януковичем .
172 голоси за резолюцію недовіри дала Партія регіонів. Не брали участь у голосуванні народний депутат від цієї фракції Святослав Піскун, а Василь Грицак і Тарас Чорновіл були відсутніми. За проголосували і 20 комуністів при 7 відсутніх у залі депутатах (серед них - лідер фракції Петро Симоненко, а також Юрій Гайдаєв, Вікорія Дем"янчук, Микола Кравченко, Євген Мармазов, Олександр Ткаченко та Світлана Шмельова).
10 голосів за відставку уряду забезпечила "Наша Україна", переважно за рахунок близької до глави Секретаріату Президента Віктора Балоги групи "Єдиний центр". Підтримав проект постанови і БЮТівець Ігор Рибаков, який традиційно голосує врозріз із позицією фракції.
Саме позиції пропрезидентської частини фракції «НУ-НС» та фракції КПУ були основною інтригою при розгляді питання відставки уряду. Комуністи офіційно підтримали внесений проект резолюції недовіри, хоча 7 депутатів цієї фракції під час голосування виявилися відсутніми. Підтримка відставки уряду дозволить цій партії принаймні частково відкинути звинувачення у «фінансово-політичних» домовленостях з БЮТ та зробити превентивний крок щодо відвернення загрози згортання власного електорального поля. Без сумніву, це не означає що надалі КПУ не буде ситуативно голосувати разом із проурядовою більшістю.
Складнішою виявилася розстановка сил у фракції «НУ-НС». Пропрем’єрська її частина участі в голосуванні переважно не брала, лише 6 депутатів проголосували «проти» цього рішення. За" проголосували депутати Оксана Білозір, Юрій Бут, Ігор Кріль, Микола Кульчинський, Ігор Кріль, Леся Оробець, Василь Петьовка, Іван Плющ, Михайло Полянчич, Віктор Тополов та, що виглядає доволі символічно, брат Президента України Петро Ющенко.
Разом з тим, очолювана В’ячеславом Кириленком група «За Україну» не стала голосувати за відставку уряду. Тим більше, що формування легітимної коаліції без участі БЮТ у Верховній Раді VI скликання було і залишається вельми проблематичним завданням: більшість фракції НУ-НС на союз з Партією регіонів іти не готова. У свою чергу, Віктор Янукович на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради різко критикував не лише уряд Тимошенко, а й Президента Ющенка. За таких умов, очевидно, орієнтована пропрезидентська група «За Україну» вирішила не брати участь в ухваленні ризикованого політичного рішення.
Зазначимо також, що відставка уряду практично не мала би правових наслідків стосовно статусу Кабінету Міністрів. У якості виконуючих обов’язки Кабмін повноцінно здійснювати свої функції, зокрема, змінювати керівників міністерств, відомств та урядових органів зі спеціальним статусом, видавати постанови і розпорядження. Але перебування у статусі «виконуючих обов’язки» дозволило би Юлії Тимошенко і її команді перекласти відповідальність за подальшу дестабілізацію ситуації в країні на ініціаторів відставки уряду: Віктора Януковича, Віктора Ющенка, «групу Росукренерго» і тих народних депутатів, які підтримали це рішення.
У будь-якому разі, БЮТ отримав 5 лютого чергову тактичну перемогу у Верховній Раді. Черговими політичними завданнями для Прем’єр-міністра тепер є переформатування складу Кабінету Міністрів та зміцнення проурядової більшості в парламенті. Юлія Тимошенко вже , що це може відбутися наступного пленарного тижня 17-20 лютого.
Перебування ж Партії регіонів у опозиції і надалі відкриває широкі можливості для критики органів влади, в першу чергу – уряду, за умов складної економічної ситуації. Однак можливості для політичного маневру у «регіоналів» залишаються вкрай незначними. Питання відставки уряду, відповідно до ч.2 ст.87 Конституції України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії. Це означає, що наступного разу парламент зможе розглянути резолюцію недовіри уряду лише у вересні цього року.
Дострокові парламентські вибори, які дають ПР шанс на повернення у владу, на остаточно сходять з порядку денного. За таких умов єдиним ефективним інструментом політичного тиску для цієї політичної сили залишається ініціювання імпічменту президента з метою якнайшвидшого проведення дострокових президентських виборів.
