Ярослав Київський: Конфлікт інтересів по-українськи: родинні зв’язки у Верховній Раді VI скликання

Служіння інтересам суспільства має бути головним завданням усіх державних установ. Шляхом виборів народ делегує у парламент - єдиний законодавчий орган держави – своїх представників, від яких очікує, перш за все, чесного, справедливого та неупередженого виконання своїх функціональних обов’язків.
 
На жаль, останні скандали, пов’язані зі сферою державного управління, привернули увагу суспільства до крайньої необхідності попередження конфліктів інтересів, які вже встигли перетворитися в Україні на серйозну проблему. Адже неадекватне врегулювання конфліктів між приватними інтересами і державними обов’язками стало джерелом корупції, що скомпрометувало механізм прийняття державних рішень та підірвали авторитет держави.
 
Конфлікт інтересів, за визначенням науковців, – це ситуація, за якої на судження, висновки та дії окремої особи впливають численні суперечливі, протилежні за формою та змістом інтереси. Типи конфліктів інтересів можуть бути різними. Проте, головні і найбільш поширені на сьогодні у структурах влади – це конфлікти інтересів, що виникають через особисті стосунки та матеріально-фінансові інтереси.
 
У першому випадку конфлікт інтересів виникає, коли ті, хто приймає рішення, мають особисті стосунки з тими, кого ці рішення стосуються (члени родини, рідні, друзі). У другому випадку конфлікт інтересів спричинений особистою матеріальною зацікавленістю чи вигодою під час здійснення депутатами своїх посадових обов’язків. Останнім часом найбільша загроза для України полягає у поєднанні цих двох різновидів конфліктів інтересів. На жаль, сьогодні ефективних механізмів для їх протидії не винайдено, окрім публічного привернення уваги громадськості до прецедентів їх реалізації.  
 
Свого часу Україна пережила явище «кучмізму», яке багато нинішніх політиків критикували за так звану «бізнесову» родинність. Потім настали часи «кумізму» у команді нинішнього Президента, що начебто стало каталізатором відставки уряду Тимошенко. Проте, явище родинності в українській політиці не минулося, а навпаки, здається, тільки укорінилося. Так, якщо раніше прямих, безпосередніх родичів (наприклад, батько-син, рідні брати чи сестри, чоловік-дружина тощо) намагалися принаймні „розводити” по різних структурах влади, то зараз, мабуть, не існує жодної політичної сили, яка би не мала у своєму складі кількох близьких родичів, а звідси – серйозні конфлікти інтересів у парламенті.
 
Якщо визначати трійку фракцій-лідерів нинішнього парламенту за критерієм наявності прямих родичів, то лідирує, як не дивно, Партія регіонів, яка нещодавно активно засуджувала пропрезидентську партію за схильність до використання принципу родинності у кадрових призначеннях. До лав Партії регіонів входять 2 Віктори Януковичі (батько (№1) та син (№90), 2 брати Клюєвих (Андрій (№14) та Сергій (№62), 2 брати Васильєвих (Геннадій (№17) та Олександр (№73), 2 брати Ландики (Валентин (№ 18) та Володимир (№126), Сергій Льовочкін (№46) та його рідна сестра Юлія Новікова (№105), Юхим Звягільський (№9) та його зять Володимир Вечерко (№76). Також парламентською діяльністю у ВР VI скликання займатиметься дружина колишнього київського губернатора Тетяна Засуха (№138), син заступника генпрокурора Артем Пшонка (№149), син екс-губернатора Сумщини Артем Щербань (№140) та ін.       
 
На другому місці за опинилася „Наша Україна” – „Народна самооборона”, яка, мабуть, посперечалася би щодо першості у цьому питанні з Партією регіонів за умов, якби ця фракція кількісно була би трохи більшою, а деякі родичі не обіймали би зараз посад в інших владних структурах. В НУНС конфлікт інтересів потенційно створюють: брат Президента Петро Ющенко (№39) та його син Ярослав (№87 у списку НУНС), брати Станіслав (№55) і Тарас (№119 у списку НУНС) Довгі, брати Юрій (№1) та Сергій (№85 у списку НУНС) Луценки, Олександр Омельченко (№13) та його син (№120 у списку НУНС), брат Віри Ульянченко Олександр (№152 у списку НУНС), двоюрідний брат Віктора Балоги Василь Петьовка (№60) та ін.
 
У списку БЮТ присутні брати Буряки (Сергій (№38) та Олександр (№69), син радниці лідери блоку Юрій Трегубов (№136), донька судді Конституційного Суду Еліна Шишкіна (№75), зять голови Верховного суду Євген Корнійчук (№10).
 
Спроба проаналізувати присутність у партійних списках лише найближчих родичів (не враховуючи рідні другого та інших рівнів) засвідчила те, що тенденція до прямого конфлікту інтересів в парламенті надзвичайно актуальна і показова. А якщо проаналізувати таким чином й інші гілки влади – судову та виконавчу – то можна дійти висновку, що принцип родинності в українській владі скоро набуде всеохоплюючих рис. І перед тим, як починати знову оголошену Президентом боротьбу за розділення влади і бізнесу, перш за все, мабуть, варто реалізувати принцип недопущення прямого конфлікту інтересів бодай в органах державної влади.  

03-06-2014 Петро Порошенко став п'ятим Президентом України
11-03-2014 Євросоюз знижує мита на українські товари
11-03-2014 ЄС готовий підписати політичну частину Угоди про асоціацію з Україною до 25 травня
06-03-2014 У Криму 16 березня на референдум винесуть питання про входження до РФ
24-02-2014 Мінфін підрахував, що Україні потрібно 35 мільярдів допомоги
23-02-2014 Рада привела 32 закони у відповідність до Конституції-2004
21-02-2014 Конституція 2004 року повернулася
06-02-2014 Європарламент схвалив резолюцію щодо України і закликав до санкцій
23-01-2014 ЄС готовий перевірити рахунки українських олігархів, - єврокомісар
22-01-2014 США скасували візи українцям, причетним до розгону Євромайдану
21-01-2014 "Голос України" і "Урядовий кур'єр" надрукували одіозні закони "чорного четверга"
21-01-2014 Генсекретар ООН відреагував на ситуацію в Україні




© Copyright Інститут Політики, 1999-2007.
При повному або частковому використанні матеріалів посилання на Інститут політики обов'язкове