Аналіз голосування проти обох кандидатів у другому турі виборів Президента України-2010
Другий тур виборів Президента України позначився найбільшою, порівняно з минулими виборами, кількістю голосів, поданих проти обох кандидатів. Відповідно до даних ЦВК, графу «не підтримую жодного кандидата» 7 лютого обрали 1 мільйон 113 тисяч виборців, або 4,36% голосів. Це найбільше за всю історію виборів Президента України у 2 турі як за абсолютними, так і за відносними показниками (див. додаток 1).
Як бачимо, в результатах цих виборів-2010 за показником голосів «проти обох кандидатів» можна провести паралелі із 1999 роком. Тоді Л.Кучма та П.Симоненко також не були прийнятним варіантом для дуже значної кількості виборців. І навпаки, під час гострої політичної боротьби 2004 року «проти всіх» голосували рекордно мало кандидатів.
Така висока кількість голосів «проти обох», поряд з іншими факторами, уможливила перший прецедент обрання Президентом України кандидата, який отримав менше 50% голосів на свою користь. На відміну від, скажімо, кампанії 1994 року (за діючим тоді законом у такому випадку мали би відбутися повторні вибори) такий результат виборів не матиме правових наслідків. Питання ж політичної та суспільної легітимності новообраного Глави держави протягом певного часу може бути досить актуальним.
Варто звернути увагу на те, що дані усіх екзит-полів зафіксували ще більшу кількість голосів проти обох – від 5,4% (опитування GFK на замовлення телеканалу ICTV) до 5,9% («Соціс» для телеканалу «Інтер»), що більшою мірою відрізняється від офіційних даних ЦВК, ніж результати по кандидатах. Можна пояснити це явище свідомим псуванням бюлетенів окремими виборцями на знак не підтримки обох учасників другого туру – за даними ЦВК недійсних бюлетенів було виявлено 1,22%. Однак, не виключено, що ряд виборців того чи іншого кандидата не хотіли повідомляти про власний вибір, обравши нейтральний варіант «проти обох».
Порівняно з 2004 роком, більшою мірою зросла кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата, у "помаранчевих" областях Заходу та Центру України (див. додаток 2). Це є очікуваним явищем, яке свідчить про більшу "розпорошеність" електорату Тимошенко на цих виборах, що і стало однією з причин перемоги її опонента.
Як і зазвичай, найбільше голосів проти обох кандидатів виявилося у містах (6,1%, за даними Національного екзит-полу). Найбільше «проти обох» голосували у Дніпропетровську (8,74%) та Києві (8,06%). Серед 25 адміністративних одиниць із найбільшою кількістю голосів «проти обох» немає жодного сільського району (див. додаток 3). І розташовані вони як у тих регіонах, де перемогла Ю.Тимошенко, так і в регіонах, де більшість голосів набрав В.Янукович. Міста Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса та Львів дали більше чверті всіх голосів «проти обох» у другому турі. При цьому у Дніпропетровську та Одесі в першому турі проти всіх голосували менше, ніж в середньому по Україні (слід взяти до уваги значний рейтинг там Сергія Тігіпка).
Судячи з результатів першого туру виборів та результатів екзит-полів, найбільше тих, хто голосував «проти обох» у другому турі – серед виборців, які 17 січня голосували за Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка і Віктора Ющенка. Кожен десятий виборець цих кандидатів голосував у другому турі проти обох, а певне частина їх електорату повторне голосування проігнорувала. Кореляція голосування «проти обох» відтак є зрозумілою: Сергій Тігіпко набрав найбільше голосів у великих містах – і 7 лютого саме там різко зріс відсоток виборців, які не підтримали жодного з учасників 2 туру (див. додаток 4). Якщо у Києві, де традиційно несприйняття усіх кандидатів найбільше, цей відсоток у другому турі порівняно з першим зріс у 2 рази, то в Дніпропетровську – майже в 4 рази.
Соціально-демографічні характеристики цього електорату теж є досить характерними. За даними Національного екзит-полу, найбільше тих, хто не підтримав жодного кандидата – серед виборців віком до 29 років (8,9%). Зі зростанням віку частка тих, хто голосував проти всіх, зменшується. У гендерно-віковому розрізі найбільше голосували проти обох чоловіки віком від 26 до 35 років (11,3%, за даними екзит-полу на замовлення ІCTV). За освітнім рівнем помітно більшою є частка осіб з вищою освітою (7,6%) та незакінечною вищою (8,9%). Таким чином, фактор віку у голосуванні проти обох був більш визначальним, ніж наявності вищої освіти.
Це підтверджується і непрямими даними. Наприклад, Ю.Тимошенко у другому турі отримала по м. Дніпропетровську на 4% менше, ніж В.Ющенко у 2004 році. При цьому найбільше зниження відсотку за Тимошенко (на 7,5%) порівняно з потенціалом «помаранчевих» було у виборчому окрузі №26 – Жовтневому районі, розташованому в центрі міста, де знаходяться студентські містечка та вищі навчальні заклади. У першому турі в цьому окрузі переміг Сергій Тігіпко, здобувши там найбільший відсоток голосів по Україні (36,3%). Відтак у цьому районі зафіксований також найвищий по Дніпропетровську (і по Україні) відсоток голосів проти обох кандидатів – 10% (див. додаток 5). Результати ж голосування саме на тих дільницях, де голосували студенти, дають ще вищий відсоток голосів проти обох кандидатів. І потенційно, враховуючи до уваги результати минулих виборів в цьому окрузі (де Ющенко перемагав на окремих дільницях, що є рідкісним явищем для Дніпропетровська) – це не був електорат В.Януковича.
З цих та інших даних можна зробити висновок, що Юлія Тимошенко недобрала не лише голоси «націонал-демократичного» електорату внаслідок діяльності В.Ющенка та відсутності об’єднання колишніх «помаранчевих». Ця теза є коректною лише для Галичини, а більш-менш значною мірою – для м.Львова (див. у додатку 6), де справді відбулося значне зростання кількості голосів «проти обох кандидатів» у другому турі. Але навряд чи заклики В.Ющенка голосувати «проти всіх» значно вплинули на вибір мешканців Дніпропетровська (у першому турі Ющенко набрав у цьому місті лише 1,26%) чи Києва.
При цьому цікаво порівняти віковий розріз електоратів Ющенка 2004 року та Тимошенко у 2010 році. При голосуванні за Ющенка його найактивніше підтримали виборці найбільш продуктивного віку (30-39 років) – на 6.1% більше, ніж найстарша категорія виборців. Для Тимошенко такої значної різниці уже немає. Порівняно з Ющенком, її підтримка була на 13,8% меншою серед молоді, на 13% - серед категорії 30-39 років. А найменше вона втратила серед виборців віком від 50 до 59 років (8,6%) та 60 років і старше (на 9,3% менше, ніж підтримка Ющенка в 2004 році) – див. додаток 7.
Як бачимо, одну з вирішальних ролей у голосуванні «проти всіх» і втраті потенційних «помаранчевих» голосів відіграло голосування студентської молоді та інших вікових груп, молодших за 40 років. Можна зрозуміти, що на цих виборах (на відміну від попередніх) молодь не пов’язувала однозначно з «помаранчевим» кандидатом своїх надій. Тут далися взнаки і акценти кампанії Тимошенко. Збереження соціальних виплат, своєчасна виплата пенсій, підвищення зарплат окремим категоріям населення мало вплив переважно на виборців у районних центрах та сільській місцевості – людей середнього та старшого віку, працівників бюджетних установ. Міська молодь не була цими програмами охоплена.
Не слід забувати також, що вплив економічної кризи найбільше відчувається саме у містах. Її відчули на собі саме представників дрібного та середнього бізнесу, найманих працівників, молоді люди. Ці категорії населення, очевидно, виявилися найбільш вразливими з погляду багатьох аспектів економічної кризи в Україні: зниження реальних доходів, втрата роботи, проблеми з кредитами і депозитами, невпевненість студентської молоді у майбутньому працевлаштуванні.
Таким чином, голосування «проти обох» кандидатів могло бути пов’язане не лише з ідеологічними, а й з економічними мотивами. Крім того, це був вияв недовіри (в силу відсутності правових наслідків голосування «проти всіх» - поки-що досить обмежений) усьому правлячому політикуму, його стилю керівництва і політичної діяльності. Це стосувалося як діючого Прем’єр-міністра, так і лідера опозиції, котрий також досить довгий час перебував у системі влади.
Додаток 1. Кількість та відсоток голосів проти обох кандидатів у 2 турі виборів Президента України, 1994-2010
Кількість голосів проти обох
Відсоток голосів проти обох
1994 (2 тур)
551,380
2,8
1999 (2 тур)
970 181
3,44
2004 (повторний 2 тур)
682 239
2.34
2010 (2 тур)
1 113 051
4.36
Додаток 2. Порівняння відсотку виборців, які не підтримали жодного кандидата на виборах виборах Президента України 1999, 2004 та 2010 років.
2010 1 тур
2010 2 тур
Різниця, 2 тур-1 тур
2004 3 тур
1999 2 тур
м.Київ
4,08
8,05
3,97
3,3
7,5
Дніпропетровська область
2,42
6,75
4,33
4,9
3,54
Полтавська область
3,13
5,75
2,62
3,51
5,18
Сумська область
2,75
5,33
2,58
2,32
4,14
Харківська область
2,17
5,12
2,95
3,75
4,26
Київська область
2,93
5,1
2,17
2,08
4,08
Запорізька область
2,08
5,07
2,99
3,53
3,79
Херсонська область
2,43
5,04
2,61
3,44
3,18
Одеська область
1,65
4,61
2,96
3,43
3,32
Житомирська область
2,17
4,53
2,36
2,59
3,31
Черкаська область
2,56
4,48
1,92
2,23
4,56
Кіровоградська область
2,37
4,46
2,09
3,11
3,71
Закарпатська область
2,58
4,46
1,88
2,12
2,45
Україна
2,2
4,36
2,16
2,34
3,44
м.Севастополь
2,38
4,35
1,97
1,93
4,56
Миколаївська область
2,09
4,3
2,21
3
2,83
Чернігівська область
2,52
4,22
1,7
3,12
3,81
Львівська область
1,8
4,16
2,36
0,77
1,44
Чернівецька область
2,04
4,1
2,06
1,64
2,07
Хмельницька область
1,91
3,84
1,93
1,81
3,19
Рівненська область
2,19
3,65
1,46
1,81
3,31
Вінницька область
2,28
3,32
1,04
1,58
4,26
Автономна республіка Крим
1,79
3,23
1,44
1,79
2,64
Волинська область
1,69
3,11
1,42
1,21
3,07
Івано-Франківська область
1,79
2,84
1,05
0,55
1,33
Тернопільська область
1,62
2,83
1,21
0,54
1,47
Луганська область
1,46
2,34
0,88
1,25
2,98
Донецька область
1,54
2,26
0,72
1,17
3,07
Додаток 3. Адміністративно-територіальні одиниці, де було зафіксовано найвищий відсоток голосування проти обох кандидатів
АТО
% проти обох, 2 тур
м Дніпропетровськ
8,75
м.Київ
8,06
м.Мукачеве (Закарпатська обл.)
7,91
м.Вільногірськ (Дніпропетровська обл.)
7,84
м.Бровари (Київська обл.)
7,49
м.Полтава
7,44
м.Кременчук (Полтавська обл.)
7,35
м.Шостка (Сумська обл.)
7,3
м.Бориспіль (Київська обл.)
7,27
м Дніпродзержинськ (Дніпропетровська обл.)
7,21
м.Буча (Київська обл.)
7,19
м.Львів
7,16
м.Теплодар (Одеська обл.)
7,09
м.Чоп (Закарпатська обл. )
6,99
м.Тернівка (Дніпропетровська обл.)
6,93
м.Ужгород
6,92
м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.)
6,87
м.Чернігів
6,85
м.Черкаси
6,83
м.Ірпінь (Київська обл.)
6,81
м.Конотоп (Сумська обл.)
6,77
м.Суми
6,73
м.Запоріжжя
6,71
м.Охтирка (Сумська обл.)
6,68
м.Новомосковськ (Дніпропетровська обл.)
6,66
м.Хуст (Закарпатська обл.)
6,64
Додаток 4. Голосування у найбільших містах України за С.Тігіпка та динаміка голосів проти обох кандидатів у другому турі
% голосів за Тігіпка, 17.01
% проти всіх, 1 тур
% проти обох, 2 тур
Кількість голосів проти обох, 2 тур
Київ
18,95
4,08
8,05
117 814
Дніпропетровськ
33,58
2,26
8,75
48 712
Харків
24,31
2,55
6,38
48 602
Одеса
31,13
1,97
6,26
29 468
Додаток 5. Порівняння голосування у 2 турі на виборах-2010 та в повторному 2 турі на виборах-2004 по ТВО №26 (Жовтневий район м. Дніпропетровська).
Ющенко (Тимошенко)
Янукович
Проти обох
По округу
По місту
По округу
По місту
2004
40,25%
33,8%
51,6%
58,4%
6,37%
6 337
2010
32,68%
29,61%
56,09%
60,09%
10%
8,75
Різниця, 2010-2004
-7,57%
-4.2%
+4,49%
+1,31%
+3,63%
+2 319
Додаток 6. Голосування у м.Львові за В.Ющенка та динаміка голосів проти обох кандидатів у другому турі
% голосів за Ющенка, 17.01
% проти всіх, 1 тур
% проти обох, 2 тур
Кількість голосів проти обох, 2 тур
Львів
31,54
2,66
7,16
30 258
Львівська обл.
30,76
2,2
4,16
63 518
Додаток 7. Віковий розподіл електораті В.Ющенка (2004) та Ю.Тимошенко (2010).
Вікова група
18-29 років
30-39 років
40-49 років
50-59 років
60 років і більше
Ющенко (2004, 3 тур)
57,3
59,5
58,4
54,6
53,4
Тимошенко (2010, 2 тур)
43,5
46,5
47,4
46,0
44,1
Різниця
-13,8
-13
-11
-8,6
-9,3
Дані Національного екзит-полу в 2004 році дещо відрізнялися від даних ЦВК (вищий відсоток за В.Ющенка), проте є всі підстави вважати, що вони цілком зберігають тенденцію у віковому розрізі.
