Членство України у СОТ: можливості й загрози

5 лютого цього року відбулася довгоочікувана подія: український шлях до СОТ нарешті завершився. Після підписання у Брюсселі протоколу про членство у СОТ Верховна Рада України має 5 місяців для проведення процедури ратифікації, однак у її успішності зараз мало хто сумнівається. Таким чином, Україна фактично увійшла до складу єдиної міжнародної організації, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами світу.

 

Що ж дасть Україні завершення цього безпрецедентного (тривалістю у 14 років) марафону? Якими будуть наслідки членства України у СОТ для української економіки та рядових громадян?

 

Загалом як урядовці, так і експерти сходяться на думці, що членство України у СОТ має своїм наслідком збільшення конкуренції на внутрішньому ринку та, водночас, відкриття деяких зовнішніх ринків. Реальністю є те, що зараз 96% торгівельних операцій у світі укладаються в рамках торгівельних відносин між країнами СОТ, а її членами (або ведуть переговори про вступ) є практично всі держави світу. Таким чином, Україна нарешті зможе повноцінно включитися до торгівлі за світовими правилами.

 

Міністр економіки України Богдан Данилишин у зв’язку зі вступом України до СОТ доволі впевнено прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту держави. «Це відбуватиметься за рахунок додаткового збільшення експорту української продукції в обсягах як мінімум 1,5–2 млрд дол. США, а за сприятливих умов – і до 4 млрд дол.», – заявив Данилишин у інтерв’ю агенції «Українські новини».

 

На його думку, це дасть можливість, у першу чергу, зменшити втрати від антидемпінгових розслідувань і послабити тарифні й нетарифні бар’єри для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Крім того, вважає Міністр, членство України у СОТ (крім довіри інвесторів, що за різними підрахунками може принести до 500 млн дол. США додаткових іноземних інвестицій щорічно) буде сприяти зростанню доходів населення.

 

Вагомим підсумком членства у СОТ стане те, що в України, нарешті, з’явиться можливість приступити до повноцінних переговорів про створення зони вільної торгівлі із Європейським Союзом, а це, відповідно, стане одним з найбільш предметних кроків на шляху європейської інтеграції.

 

Позитивом членства України у світовій торгівельній співдружності може стати посилення впевненості інвесторів, які вкладатимуть гроші в Україну. Проте слід пам’ятати, що набагато важливішими чинниками, які визначають приплив інвестицій, є прозорість «правил гри», відповідне законодавче врегулювання, мінімізація корупційних чинників та розвиток інфраструктури країни. Без врегулювання цих питань про жоден «інвестиційний бум» в Україні не можна буде вести мови.

 

А на думку директора Європейського центру світової політичної економіки (Брюссель) Фредеріка Еріксона, членство у СОТ може позитивно вплинути і на стан енергетичної безпеки України, її відносини в цій сфері з Росією, яка теж незабаром увійде до цієї організації. «Коли обидві країни є членами Світової організації торгівлі, у них є спільні рамки, у межах яких з’ясовуються торговельні суперечки…У СОТ немає спеціальних правил стосовно енергетики, але організація пильнує, щоб її члени поводилися у відповідності до основних законів комерції», – сказав Еріксон у інтерв’ю «Німецькій хвилі».

 

Однак, неготовність окремих галузей української економіки до ефективної конкуренції викликає побоювання експертів. Як наслідок – замість створення нових робочих місць може реалізуватися загроза їх втрати та зростання безробіття.

 

Перш за все, це стосується сільського господарства та харчопереробної промисловості, які можуть не витримати «цінової війни» із м’ясо-молочною галуззю країн ЄС, щедро субсидованою із фондів Спільноти. Втім, СОТ пропонує новим партнерам перехідний період, щоб вони могли «підтягти» якість своєї продукції до світового рівня. Зокрема, Україні дозволено ще 10 років надавати сільгоспвиробникам державну допомогу на рівні 2004–2005 років, тобто дотувати підприємства галузі в обсязі 1,5 млрд дол. США на рік.

 

Певні проблеми відчуватимуть і автомобілебудівні підприємства України. Втім, для споживачів членство України в СОТ може принести доволі відчутну користь. Згідно з умовами вступу, після приєднання до цієї організації мита в Україні на імпортні автомобілі будуть знижені з діючих сьогодні 25% – до 10%. А це означає, принаймні теоретично, що на українському ринку легкових автомобілів, який останніми роками переживає справжній бум, цінові пропозиції можуть якщо не знизитися, то принаймні стабілізуватися.

 

У будь-якому разі дія механізмів СОТ може завдати певних клопотів існуючим у країні монополіям, примусить відкрити внутрішні ринки і грати за міжнародними правилами. Стратегія «підтримки вітчизняного виробника за всіляку ціну», яку сповідувала українська влада часів Леоніда Кучми, поступово втрачатиме свої позиції. Варто, однак, бути свідомими того, що членство в СОТ не є автоматичною «перепусткою до клубу багатих». Адже серед 151 держави-члена цієї організації знайдеться не одна економічно слаборозвинена країна. Серед європейських – це, наприклад, Албанія та Молдова.