Експертна оцінка Інституту політики

 

Обрання 9 грудня на посаду Голови Верховної Ради Володимира Литвина створило передумови для формування в парламенті нової більшості у складі БЮТ, «Нашої України» та Блоку Литвина. У зв’язку з цим політики та експерти висловлюють припущення щодо необхідності відставки Прем’єр-міністра України та призначення нового керівника Уряду у Верховній Раді за поданням Президента.

 

Чи переформатування парламентської коаліції означає відповідно до українського законодавства, відставку Уряду і Прем’єр-міністра? Це питання варто детально розглянути.

 

Конституція України визначає єдину підставу обов’язкового складання повноважень Кабінетом Міністрів України в цілому  – перед новообраною Верховною Радою України (ст. 115 Конституції). Інших причин для складання повноважень усім складом Уряду перед парламентом Основний Закон не наводить.

 

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Прем’єр-міністр має також право заявити Верховній Раді України про свою відставку, що означає відставку усього складу Уряду. Проте, Конституція не зобов’язує Прем’єр-міністра йти у відставку в разі припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Право заявляти про свою відставку є лише правом, а не обов’язком Глави Уряду та окремих міністрів, і залежить виключно від їх волі.

 

Іншою підставою припинення повноважень Прем’єр-міністра є оголошення Верховною Радою відповідно до ч. 1 ст. 87 Конституції України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд виконує свої обов’язки, згідно з ч. 4 ст.115 Конституції до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. На сьогодні Верховна Рада України рішення про відставку Кабінету Міністрів не ухвалювала.

 

Таким чином, правових підстав для відставки Прем’єр-міністра України у зв’язку з припиненням діяльності коаліції депутатських фракцій не існує.

 

Разом з тим, до повноважень Верховної Ради України віднесено не лише ухвалення резолюції недовіри Кабінету Міністрів України за пропозицією Президента України або однієї третини конституційного складу Верховної Ради (ст. 87 Конституції), а й звільнення з посад окремих міністрів та керівників ряду центральних органів виконавчої влади (п. 12 ст. 85).

 

Безвідносно від факту формалізації коаліції у парламенті  чи припинення її діяльності, Верховна Рада є повноважною у будь-який час звільнити з посад окремих міністрів та здійснити призначення на ці посади інших осіб у передбаченому Конституцією порядку (за поданням Кабінету Міністрів України). Лише призначення міністра оборони та закордонних справ відбувається відповідно до Конституції за пропозицією Президента України, а подання Кабінету Міністрів на їх звільнення вноситься за згодою Президента (п. 2 ст. 18 Закону «Про Кабінет Міністрів України»). При цьому відставка окремого члена Кабінету Міністрів, на відміну від відставки Прем’єр-міністра, не є підставою для відставки всього складу Уряду.

 

Тому, при наявності політичної доцільності, для зміни керівників окремих міністерств існують усі правові підстави. Така процедура, нагадаємо, неодноразово відбувалася у 2006-2007 роках.

 

Передумови для відставки Уряду можуть бути лише політичними, наприклад, у разі формування у Верховній Раді коаліції, яка ухвалює політичне рішення щодо зміни Глави Уряду. В такому разі Верховна Рада має спершу ухвалити відповідно до ст. 87 Конституції резолюцію недовіри Кабінету Міністрів. Потім, відповідно до процедури, сформульованої у ст. 83 Конституції, новосформована коаліція депутатських фракцій подає кандидатуру Прем’єр-міністра Президентові України, який, у свою чергу, вносить цю кандидатуру до парламенту (вимоги до цієї процедури унормовані у ст. 8 Закону «Про Кабінет Міністрів України»).

 

У нинішній політичній ситуації цілком упевнено можна прогнозувати, що існуюча парламентська більшість у складі БЮТ, більшої частини фракції «Наша Україна – Народна самооборона» та Блоку Литвина не висловлюватиме застережень стосовно перебування Юлії Тимошенко на посаді Глави Уряду. Ймовірним може бути й те, що окремі депутати із фракції «Нашої України» однією з умов своєї участі в коаліції будуть ставити відставку всього складу нинішнього Уряду та проведення повної процедури призначення Прем’єр-міністра. Якщо така група виявиться достатньо впливовою, то можливим є продовження роботи парламенту у нинішньому форматі – без коаліції, однак із більшістю у Верховній Раді.