ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ 2002: ДИСКУСІЯ ПРО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Парламентські вибори в Україні 31 березня 2002 року принципово не відрізняються від виборів 29 березня 1998 року. Концептуально збережена діюча виборча система, а Центральна виборча комісія зареєструвала майже тотожню кількість учасників виборчих перегонів (ЗО партій та блоків у 1998 році та 33 - у 2002 році).

Вибори за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою залишили можливість для суспільної дискусії про стратегію розвитку держави. Боротьба між політичними партіями та блоками на загальнонаціональному рівні є одночасно і конкуренцією між ідеологічними доктринами та програмами дій, що вони їх пропонують.

Принципове значення у цій дискусії займає передвиборча програма. За задумом передвиборча програма партії чи блоку має на меті зафіксувати світоглядні цінності кожного суб'єкта виборчого процесу, а також представити програму дій у наступному парламенті та новому Уряді на період 2002 - 2006 років.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передвиборча агітація може здійснюватися у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстровано в багатомандатному окрузі, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти.

Наявність передвиборчої програми є обов'язковою умовою для реєстрації політичної партії чи виборчого блоку і у відповідності до статті 41 виборчого закону вона повинна бути викладена державною мовою та мати обсяг до семи тисяч восьмисот друкованих знаків.

Огляд передвиборчих програм засвідчує суттєву еволюцію цього головного виборчого документа у порівнянні з виборами 1998 року. Абсолютна більшість нинішніх програм - виразно соціально-економічні документи, де ключовими є вимоги піднесення економіки, створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати та пенсії, гарантоване забезпечення безоплатної охорони здо-ров'я та освіти. Ця соціальність передвиборчих програм підкреслена головними гаслами, що винесені у заголовки, чи підназви цих документів. Найчастіше зустрічаються поняття "добробут", "соціальний захист", "справедливість" і "порядок". У той же час, головними ознаками нинішнього стану української держави абсолютна більшість програмних документів визначає корумпованість влади та бідність громадян. Ідеологічні проблеми у передвиборчих програмах відійшли на друге місце, а питання стратегії розвитку країни практично не дебатується.

Відбулася також еволюція поглядів найвідоміших політичних партій України. Так найсуттєвіші зміни відбулися у програмі Комуністичної партії України, за яку на минулих парламентських виборах проголосувало 24,65% виборців. КПУ в 1998 році відстоювала систему радянської влади - "владу трудящих і для трудящих" та необхідність створення "нової добровільної спільності - союзу рівноправних братніх народів". На парламентських виборах 2002 року комуністи прагнуть "перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку" та створити "рівноправний союз братерських народів суверенних держав". Проте кілька політичних сил достатньо чітко формулюють своєю метою зміну нинішнього конституційного та державного устрою країни. Так, головною метою Комуністичної партії робітників і селян визначена "зміна суспільного ладу, соціалістична революція" для "відродження влади Рад як форми диктатури трудящих".

В цілому, можемо констатувати про більш науковий та економічно обгрунтований підхід партій до підготовки передвиборчих програм та, відповідно, їх меншу декларативність і популізм. Проте, деякі політичні партії та виборчі блоки взагалі уникли представлення своєї позиції стосовно головних соціально-економічних та політичних проблем сучасної України. Так, повна передвиборча програма політичної партії "Всеукраїнське об'єднання християн" складається з 13 слів і повністю звучить таким чином: "Жити, працювати, вчитися за Біблією! Кожній людині - вищому творінню Господньому - віру, добротут, порядок!". Політична партія "Яблуко" за передвиборчу програму взяла вірш Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти Людина?". Спроба зробити форму програми важливішою за зміст характеризує і виборчий документ блоку "Проти всіх".

Загалом, передвиборчі програми поки що не стали предметом серйозної суспільно-політичної дискусії і залишаються, скоріше, необхідним атрибутом виборчої кампанії і джерелом досліджень науковців та експертів.

Маємо надію, що і в період виборчої кампанії, і після парламентських виборів ідеї, цінності та конкретні рішення, представлені у передвиборчих програмах, стануть реальним фактором української політики. Інформація про передвиборчі програми партій та блоків партій отримана з газет "Урядовий кур'єр" і "Голос України" (станом на 28 лютого 2002 року), сайту Центральної виборчої комісії і надана виборчими штабами партій та блоків.

Микола ТОМЕНКО,
директор Інституту політики