16 - 23 листопада 2004 року

Сергей Макеев
доктор социологии

Три страны и три политические нации

Вот нам и главный результат событий 21 ноября 2004 года: в Украине существуют три политические нации. Те, кто до сих пор управляет нашей страной, добились таки своего. На том месте, где должна была бы быть единая Украина, имеем три нации и, соответственно, три страны.

Первая, большая и гордая нация, 21 ноября избрала своим президентом В.Ющенко. Ее количественный состав сообщили Киевский международный институт социологии и Центр имени А.Разумкова  при организационной и информационной поддержке фонда «Демократические инициативы». Он был установлен в ходе опроса на выходе из избирательных участков («Национальный экзит-пол») – 54% избирателей. 22 ноября, прослышав о неофициальных результатах подсчета голосов, эта нация вышла на митинги в Киеве и других городах, а в некоторых областных и местных советах приняла решение не признавать якобы законно «избранного» президента – нынешнего премьер-министра. Первая страна разместилась ныне на площади Независимости в Киеве.

Вторая нация гораздо менее многочисленна, зато подконтрольна только самой себе и чувствует себя в полной безопасности, отгородив себя от первой нации штыками силовых структур, неустраняемой политической глухотой и лицемерием. У нее в настоящий момент две «головы». На телевизионных дебатах В.Янукович, снисходительно улыбаясь своему политическому оппоненту и в камеру, объявил всему украинскому народу: «новая власть уже пришла и никому ее не выдавить». Иначе говоря, выборы проводить не возбраняется, однако их исход предопределен. Большой друг всего Донецка И.Кобзон на всех центральных каналах всю прошлую неделю пел песенку про то, как хорошо было бы в Украине, когда бы не было гражданской войны. Видеокадры показывали соратников В.Ющенко в небольших потасовках, которые зрители и слушатели должны были оценивать, видимо, как прелюдию к развязыванию гражданской войны. Смысл, однако, вовсе в ином. И.Кобзон и авторы клипа всем нам угрожали: попробуйте только проголосовать за В.Ющенко и мы вам всем устроим подлинную гражданскую войну.

В минувшую субботу, посуровев и разливая голосом металл, Л.Кучма заверил сограждан, что у государства достаточно сил и полномочий для того, чтобы не допустить революций. В языке второго президента независимой Украины слово «революция» означает, прежде всего, перемену власти посредством выборов. Но если бы только это. На самом деле все обстоит гораздо мрачнее. В действительности высшее должностное лицо суверенной Украины обратилось к народу с таким вот посланием: каждый голосует, как ему заблагорассудится, но все вместе вы будете сильно удивлены результатом; скорее всего он вам придется не по душе, вы возмутитесь, соберетесь на площадях и, быть может, двинетесь искать правду к Администрации президента или к зданию ЦВК. Вот тут-то вас и встретит государство, вооруженное силовыми структурами, собранными со всей страны.

Органами этих «голов» стали многочисленное чиновничество и прочий подобострастный и услужливый люд (политики, депутаты разных Советов, милиционеры и офицеры МВД, военнослужащие СБУ и ВС, чиновники министерств, ведомств, органов управления, преподаватели школ и вузов, врачи, журналисты, социологи и политологи, уголовный мир в полном составе). Это они, совместно, в последние два года превратили милицию в политическую полицию и фактически свернули борьбу с уголовной преступностью; это они «написали» и подписали протоколы до всяких выборов и вместо выборов; это они вбрасывали пачками бюллетени; это они организовали параллельное голосование открепительными талонами; это они запугивали отчислением студентов высших учебных заведений в том случае, если они не привезут открепительный талон или не проголосуют за «вторую строчку снизу»; это они наводили бандитов на наблюдателей и представителей оппозиции, а то и сами переодевались под «бандитов»; это они устроили «чистки» избирательных комиссий в Донецкой и Луганской областях; это они организовали колонны автобусов и железнодорожные эшелоны из России будто бы с гражданами Украины; это они на национальных телеканалах не стесняясь лгали, разжигали рознь и вражду, сеяли подозрение и страх; это они авторитетно внушали, что правовой беспредел в стране вполне нормальное и цивилизованное явление, что теперь так будет всегда.

Они знали, на что идут: преступать закон вместе с уже преступившими. И взывать к их чести бесполезно – не к чему и не к кому взывать. Там случайно оказались несколько порядочных людей: те два милиционера, к примеру, публично объявившие, что не подчинятся преступным приказам. За что и были тут же уволены из органов. Всем служивым урок – не сметь не выполнять преступных приказов.

Главари второй страны укрылись на Печерских холмах за бронемашинами и автобусами  со спецназом.

Третья нация – это те, кто обманут, соблазнен, куплен, запуган «второй нацией» или же пассивно поддался ее уговорам и наговорам. Они позволили делать с собой что угодно, позволив, тем самым, второй нации делать что угодно со всей страной. Они легко возродили в себе лютую ненависть к американскому империализму и местному, т.е. украинскому, национализму. Последнее фактически означает культивирование ненависти к идее самоопределения, которое не может не быть национальным. Часть их, подобно бессловесному грузу или предназначенному на убой скоту, возили по стране на «пикники» и «экскурсии» с открепительными талонами. Участие в подобных мероприятиях обернулось для таких людей политической смертью. В общем, это – нация политических мертвецов. Страна этой нации – некрополь.

Право на отделение и самоопределение сохраняют все.

Олександр Дергачов,
 політолог,
головний редактор видання "Прозора політика"

 Український внесок у розвиток електоральної демократії.

Виборча кампанія значно пришвидшила розвиток українського суспільства, накопичення ним цінного досвіду. Теж саме відбувалося з владою, яка доклала велетенських зусиль задля виживання авторитарного режиму за умов посилення демократичної опозиції та піднесення громадянської активності. В період між першим та другим турами голосування кількість перейшла в якість. Фальсифікація народного волевиявлення, яку спостерігали і ми  і демократична світова спільнота, була безпрецедентною за винахідливістю, цинічністю та масштабами. 

Коментувати дії влади поза судовою процедурою, вступати в дискусію з її прислужниками, мало сенсу. Адже для цього бракує спільних уявлень про логіку та мораль. Давайте надамо слово тим, хто презентує думку партнерів України. Погляд зі сторони позбавлений зайвих емоцій, але від цього стає ще більш авторитетним.

Європейський Союз. Глава МЗС головуючих у ЄС Нідерландів Бернард Бот і представник ЄС в питаннях політики безпеки Хав'єр Солана:

Другий тур виборів президента України не відповідав повною мірою міжнародним вимогам, пропонованим до демократичних виборів. Європейський Союз закликає владу України переглянути результати виборів, проведення яких у другому турі, на думку Європи, не відповідає міжнародним стандартам. Всі члени ЄС із 25 країн запросять українських повноважних осіб, щоб висловити заклопотаність щодо результатів виборів. Разом з ОБСЄ Євросоюз збирається обговорити кроки по перегляду результату виборів на Україні.

Сполучені Штати Америки. Представник президента США на виборах президента України Ричард Лугар:

 Фізичні залякування виборців і незаконне використання урядових адміністративних та юридичних повноважень було очевидним і повсюдним. Наявні значні порушення в ході виборів, зокрема, незаконне виключення членів виборчих комісій від опозиції, неправильні списки виборців, свідчення студентів, держслужбовців, працівників приватних підприємств, про те що керівництво примушувало їх віддавати перевагу одному з кандидатів.

Перед виборами 21 листопада у нього ще була надія на вільну і чесні виборчу процедуру, яка б зміцнила повагу до легітимності обраного кандидата. За його словами, "зараз стало зрозумілим, що агресивний і потужний план фальсифікації і зловживань у день голосування був задіяний чи під приводом, чи у співпраці з владою". Наразі у президента Кучми є останній шанс вплинути на вибори так, щоб їх результати залишилися чесними. "Я вважаю, що президент Кучма має відповідальність і можливість навіть у даний момент привести до результату, який був би чесним і відповідальним". Він наголосив, що якщо Кучма не скористається цим шансом, то не виключено, що президент Буш уживе певні "акції", про які йшлося в листі президента США до Кучми.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі. Спеціальний координатор ОБСЄ Брюс Джордж:

Другий раунд виборів президента України не відповідав значній кількості зобов'язань ОБСЄ, стандартів Ради Європи й інших демократичних стандартів європейських виборів. З цією думкою повністю згодні спостерігачі Парламентської асамблеї Ради Європи і Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї НАТО. "Влада не відповіла позитивно на заклик" міжнародних спостерігачів усунути порушення, зафіксовані в першому турі. Ми очікували, що будемо спостерігати більш чесні, прозорі й ефективні вибори. Я ще з більшим жалем відзначаю, що влада не відповіла позитивом на наш заклик".

"Є багато свідчень того, що громадяни, життя і добробут яких напряму чи опосередковано залежить від державних органів, були змушені під тиском отримувати відкріпні посвідчення і віддавати їх своєму начальству. В деяких регіонах неможливість підрахувати точно кількість відкріпних посвідчень, що були видані і використані, можу свідчити про те, що відбувалося багатократне голосування, що потенційно могло суттєво вплинути на результати виборів".

Парламентська Асамблея Ради Європи. Доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань України Ханне Северінсен:

"Я гадала, що вибори були вільними. Була висока активність виборців, багато всміхнених людей казали, що віддали свої голоси за Ющенка. За моїми спостереженнями на дільниці, де я перебувала, 80 відсотків проголосували за Ющенка. Однак потім ми отримали дані зі сходу, зокрема щодо залякувань, а також отримали інші цифри. Уявіть лише собі, - 99 відсотків виборців у більшості районів Донеччини взяли участь у голосування, з них 99 відсотків - за Януковича".

"Якщо не буде проведено повного і чіткого розслідування, передусім, голосування в Донецькій області, я вже на зимовій сесії ПАРЄ наполягатиму на запровадженні санкцій проти України з боку Ради Європи". Незалежно від кінцевих результатів виборів вона не бачить можливості припинити моніторинг України з боку Ради Європи. "Якби вибори відбулися прозоро й чесно, можна було б вести мову про припинення моніторингу".

Північно-Атлантичний Альянс. Представник місії Парламентської асамблеї НАТО Лючіо Малан:

Місія вважає другий тур виборів президента України таким, що не відповідає міжнародним стандартам демократії. Місія підтверджує всі заяви міжнародної спостережної місії про те, що вибори не відповідали демократичним стандартам. Малан заявив про підозру, яку викликає масове використання відкріпних талонів, і особливо те, що людей організовано й масово перевозили голосувати за відкріпними талонами в інші регіони. Так само викликає сумнів офіційне твердження, що явка в деяких округах Донецької області сягала 98,5%. Відповідно до офіційних підрахунків виходить, що додатково проголосували 700 тис. виборців, і всі вони проголосували за прем'єр-міністра Віктора Януковича. Крім того, ті, хто підтримали в першому турі інших кандидатів, теж поголовно підтримали, за офіційними даними, Януковича. "Все це кидає тінь на незалежність остаточних підрахунків".

Світова демократична спільнота відреагувала на українські вибори дуже швидко і дуже рішуче. У столицях провідних держав розглядається питання не тільки про невизнання "офіційних результатів" виборів, а про визнання перемоги Віктора Ющенка. І це якісно нова ситуація. Фальсифікації волевиявлення мали місце і фіксувалися й раніше. Так, сьогодні порушення мали рекордний масштаб. Це відбулося попри рекомендації та попередження, попри нагадування про міжнародні зобов'язання України, нарешті, попри обіцянки президента Кучми. Але особлива реакція викликана скоріше не тим, що тірпець увірвався, а тим, що вперше було визнано реальне волевиявлення. 

Не зорієнтувався в ситуації тільки президент Росії Володимир Путін. Він наразі перебуває в далекій Бразилії і йому було важко зорієнтуватися в нашій ситуації. Так , за кілька днів можна повністю втратити орієнтацію щодо країни, яку він відвідує чи не кілька разів на місяць. І це тільки відтіняє міжнародну ізоляцію фальсифікаторів, ворогів української демократії. Цивілізований світ не визнає офіційних результатів виборів. Він готовий визнати дійсний вибір українського народу.  

Сергей Макеев
доктор социологии

Вся власть Советам!

В политической реформе, которой последний год был так озабочен бывший президент Украины Л.Кучма, ни словом не говорилось о преобразовании местного самоуправления. В прошлом году А.Мороз включал соответствующие статьи в свой законопроект. Однако на голосование в Верховном Совете выносился другой – тот, в котором право на  самоуправление жителей ни на йоту не расширялось. Да и то правда: не о том болела голова у инициаторов той реформы.

И не дождаться бы местным общинам сдвигов в юридическом регулировании организации жизни в городах и деревнях, кабы не президентские выборы. Бандитское нападение на наше неотъемлемое, а значит и неприкосновенное, право избирать вызвало ответное реакцию. Городские советы ряда областных, районных и даже вовсе никаких ни центров (Вышгород, Дрогобыч, Ивано-Франковск, Киев, Луцк, Львов, Тернополь и другие) не просто выразили недоверие Центральной избирательной комиссии и всем ее нижестоящим структурам (никакая, впрочем, она ни избирательная от центральной до участковой). И не просто признали В.Ющенко своим президентом. Они, фактически, начали политическую реформу «снизу».

Ненормальное положение, введенное Л.Кучмой и, конечно же, с благодарностью принимаемое его будто бы избранным преемником, следует немедленно исправлять. Сами посудите, куда это годится: как жители мы избираем себе Советы и надеемся, что они станут управлять. Но всей полнотой политической и хозяйственной власти в наших областях и районах обладают назначенные представители президента, которых мы не знаем, которые, в большинстве своем, здесь не росли, не жили, а приезжают управлять. Им здесь ничего не жалко, вот они и проявляют чиновничье рвение, режут по живому, нас не слышат, да и к чему им слышать, если ответственны они только перед назначившим их президентом.

Самое время такую ситуацию радикально изменить и ликвидировать институт наместничества. Сдается, в наших городах это уже поняли и приступили к ликвидации так называемых государственных администраций. Власть действительно должна принадлежать избранным жителями доверенным лицам, которые ответственны перед людьми и сменяемы ими. Обладание такой властью не только исключает, но даже требует, наличия и представителей центральной власти – так делается во всем мире. Но с какими полномочиями решать уже совместно с новым президентом, а не ждать от него милости или каприза.

В общем, самое время брать власть.