ВИБОРИ-1998:
ДЕМОКРАТИЧНИЙ ШАНС УКРАЇНИ


Вперше в сучасній історії України вибори до єдиного законодавчого органу держави — Верховної Ради проходитимуть за но-вим Законом «Про вибори народних депутатів України», підписаним Президентом 24 вересня 1997 року. Народні депутати обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого вибор-чого права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритар-но-пропорційною) системою. Закон містить багато нових положень і значно розширює можливості не лише кандидатів у народні депутати, а й виборців.

Вперше у виборчому законі прямо зазначається, що участь гро-мадян України у виборах є добровільною. Вважається, що виборці, які не брали участі у голосуванні на виборах, підтримують результати волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні на вибо-рах.

Також уперше громадяни України зможуть обирати не тільки між окремими кандидатами в депутати, а й між політичними партіями. Для громадян України це означає підтримку не просто осіб, що кан-дидують, а об’єднаних єдиним списком і виборчою програмою кан-дидатів від політичних партій та виборчих блоків партій. З 450 депу-татів майбутнього парламенту 225 обиратиметься в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій та виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.

Вперше у законі передбачено т. зв. «позитивне» голосу-вання: у виборчому бюлетені для голосування виборець не викреслюватиме інших кандидатів, аби залишити одного (якого він підтримує), а буде робити позначку «плюс» (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти прізвища кандидата у депутати або назви політичної партії чи блоку, за яких він голосує.

І, зрештою, вперше виборці, які свідомо йдуть голосувати, не хвилюватимуться, що вибори можуть не відбутися. Згідно з новим зако-ном, обраним вважається кандидат у депутати, який одержав біль-шість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, відносно ін-ших кандидатів, які балотуються в даному виборчому окрузі.

Така система виборів існує в багатьох країнах світу і, як правило, є дієвим засобом політичного структурування суспільства і станов-лення політичної відповідальності партій та урядів. Труднощі держав-ного становлення, які Україна відчувала протягом останніх років, були частково спричинені відсутністю таких чинників політичної системи. Тому ці вибори можуть бути визначальними для зміцнення й демократизації політичної системи молодої української держави. Велике значення матиме свідомий вибір громадян, заснований на ознайом-ленні з програмами суб’єктів виборчого процесу.

Стаття 31 Закону «Про вибори народних депутатів України» про-голошує: «Громадяни України, політичні партії, інші об’єднання громадян, колективи підприємств, установ і організацій мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми кан-дидатів у депутати, їх політичні, ділові та особисті якості, а також передвиборчі програми політичних партій, виборчих блоків партій, списки кандидатів у депутати від яких зареєстровані, вести агітацію "за" або "проти" кандидатів у депутати чи виборчі списки від політичних партій, виборчих блоків партій на зборах, мітингах, у бесідах, пресі, на радіо і телебаченні».

Відповідно особливого значення набуває питання поін-формованості громадян-виборців щодо програм суб’єктів виборчого про-цесу. В силу різних причин його учасники у передвиборчій агітації не завжди виходять зі змісту своїх програм. Отож закон детально роз-глядає питання про матеріали передвиборчої агітації. Центральна виборча комісія на основі п. 3 ст. 32 погоджує з учасниками виборчо-го процесу текст передвиборчого плаката. Згідно з законом він не повинен перевищувати обсяг 7800 знаків і має бути опублікований у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

З метою ширшого ознайомлення громадськості з виборчими про-грамами політичних партій та виборчих блоків ми уклали цей збірник, який містить програми 30 учасників виборчого процесу (погоджені з ЦВК у відповідності з законом), а також загальну інформацію про учасників парламентських виборів, п’ятірку лідерів, що будуть вказані у виборчому бюлетені, та адресу й контактні телефони виборчих штабів політичних партій та виборчих блоків. Порядок розміщення передвиборчих програм партій відповідає їх номеру у бюлетені.

Участь у виборах — це не лише право громадян. Це важливий фактор у становленні політичної культури нації, формуванні політично відповідальної влади, довіра до якої грунтується на дотри-манні передвиборчих обіцянок, викладених у виборчих програмах. Це важливий фактор мобілізації суспільства на вирішення конкретних проблем державного і місцевого значення, це безпосередня участь громадян в управлінні державою. Саме тому особливо важливим видається залучення до виборчого процесу молоді, як рушія соціально-економічних перетворень та реформування політичної системи,— покоління, яке буде визначати долю України третього тисячоліття. Минулі вибори засвідчили пасивність молодих людей. За новим ви-борчим законом, який передбачає неодмінно лише один тур виборів, існує небезпека недостатнього представництва інтересів молоді у майбутньому парламенті України (який відображатиме настрої пере-важно старшого покоління). Досягти суспільного консенсусу, пред-ставлення ідеалів та інтересів усіх груп населення України можна лише шляхом власного вибору. І, зокрема, свій громадянський вибір повинна зробити молодь.

Вибори 1998 року — це демократичний шанс для громадян Ук-раїни зробити свій вибір на новій основі.

Микола ТОМЕНКО
завідуючий кафедрою політології НаУКМА,
директор Інституту посткомуністичного суспільства