Протягом січня-березня 2001 року було реалізовано Загальноукраїнський проект “Невдаха року-2000”. Мета проекту полягала у визначенні державних діячів, лідерів громадських організацій та політичних партій, підприємців, з іменами яких пов‘язані найбільш скандальні і негативні події 2000 року в українському суспільстві.

За оцінками експертів, у номінації “Парламентар – невдаха року” переміг Олександр Ткаченко. У 2000 році Олександр Ткаченко в результаті конфлікту у Верховній Раді України і т. з. парламентської “оксамитової революції” втратив посаду Голови Верховної Ради. Його діяльність була піддана жорсткій критиці, під час розслідування були виявлені значні зловживання О. Ткаченка за його перебування на посаді Голови ВР. Нині О. Ткаченко є рядовим членом фракції КПУ.

У номінації “Опозиціонер – невдаха року” переможцем став Євген Марчук. Перебуваючи під час президентських виборів 1999 року у жорсткій опозиції до Президента Л. Кучми, Є. Марчук у 2000 році різко змінив свою точку зору, тон своїх офіційних висловлювань на адресу влади і погодився на пропозицію Президента України обійняти посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Вже перебуваючи на цій посаді, Євген Марчук відзначився також тим, що втратив касету із записом свідчень щодо трагічної загибелі народного депутата В‘ячеслава Чорновола.

У номінації “Юрист – невдаха року” переміг Михайло Потебенько. Генеральний прокурор Михайло Потебенько відзначився тим, що у ході розслідування справи журналіста Георгія Гонгадзе і “касетного скандалу” діями свого відомства фактично заважав слідству, а також зробив значну кількість алогічних і взаємозаперечних тверджень.

У номінації “Олігарх - невдаха року” перемогу отримав Ігор Бакай. У 2000 році президент компанії “Нафтогаз України” Ігор Бакай, внаслідок значних фінансових непорозумінь та прорахунків на нафтогазовому ринку та суперечки з віце-прем‘єром з питань енергетики Ю. Тимошенко втратив свою посаду, а також позбувся впливу на підконтрольні йому мас-медіа, зокрема, тижневик “Регіон”, газету “Сегодня”, телеканал “ICTV” та ін.

У номінації “Футбольний менеджер – невдаха року” переміг Григорій Суркіс. Обійнявши у 2000 році посаду Президента Федерації футболу України, Григорій Суркіс став номінантом завдяки провальному сезону ФК “Динамо” (Київ), національної збірної України, та конфлікту з головним тренером збірної з міні-футболу (футзал), яка, до речі, стала другим призером на чемпіонаті Європи, а також своєрідній трансферній політиці на футбольному ринку.

Експертами-журналістами було також запропоновано запровадити номінацію “Журналіст - невдаха року”, претендентами на здобуття звань у якій найчастіше називали Вадима Долганова, Миколу Княжицького, Валерія Лапікуру. Однак, жоден з претендентів не отримав достатньої кількості голосів експертів.

Експертами була висловлена думка про запровадження позаконкурсної номінації “Філолог року” для Президента України за значний внесок в українську політичну лексику. Філологом року визнано Леоніда Кучму. За власним визнанням, Президент України Леонід Кучма активно використовує у спілкуванні з підлеглими ненормативну лексику. Таке визнання Л. Кучма зробив, коментуючи події навколо “касетного скандалу”. Зарубіжні засоби масової інформації також останнім часом активно цитували “політичну мову” українського Президента.

Ідея проведення Загальноукраїнського проекту “Невдаха року-2000” була продиктована єдиною метою – показати абсурдність проведення різноманітних конкурсів-фарсів, присудження премій та відзнак в умовах злиденного існування переважної більшості українських громадян, процвітання корупції у вищих ешелонах влади, придушення свободи слова і мирних зборів, порушення інших основних прав і свобод людини.

Ми вважаємо, що інших почуттів, окрім огиди, у ліпшому випадку - байдужості, різноманітні “людини року”, “золоті фортуни” тощо в українських громадян не викликають. Більше того, дратують, адже святкувати щось – немає ніяких підстав, відзначати когось – безглуздя та ганьба.

Ми розуміємо і погоджуємося, що народ потребує не лише хліба, але й відпочинку. Ми не виступаємо проти фінансування українських розважальних та пізнавальних програм, але для простих людей, а не для олігархічних бенкетів.

На наше глибоке переконання, святам політичної та бізнесової “тусовки”, де прославляють “своїх” людей, потрібно покласти край найближчим часом. Ми вважаємо виявом крайнього цинізму по відношенню до українського суспільства і просто аморальним нагороджувати осіб, щодо яких існують підозри у корумпованості, шахрайстві, відмиванні грошей та інших злочинах.

Виходячи з цього, ми звертаємося до Президента України із закликом сприяти призупиненню діяльності програм “Людина року”, “Золота фортуна” і подібних до них, а також накласти мораторій на присвоєння державних нагород та відзнак політичним діячам, державним службовцям, бізнесменам в умовах наявної суспільно-політичної кризи.

В свою чергу, ми готові відмовитись від подальшого проведення Загальноукраїнського проекту “Невдаха року”.

З повагою,

Оргкомітет Загальноукраїнського проекту
“Невдаха року 2000”:

• Забужко Оксана,
  письменник, культуролог

• Томенко Микола,
  директор Інституту політики

• Рубан Володимир,
  головний редактор газети “Вечірній Київ”

• Гонгадзе Мирослава,
  журналіст

• Пономарчук Дмитро,
  президент Фонду підтримки вільних журналістів і преси України
  ім. В‘ячеслава Чорновола

• Шолох Сергій,
  голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників

• Цибулько Володимир,
  керівник асоціації “Нова література”

• Бистрицький Євген,
  голова правління фонду “Відродження”