"> Інститут політики

Відкритий лист до Президента України стосовно ситуації, що склалася в інформаційному просторі держави


Шановний пане Президенте !


Як Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації вважаю за необхідне проінформувати Вас про нинішню ситуацію в інформаційній сфері нашої держави.

Після призначення на посаду глави Адміністрації Президента України В.Медведчука суттєво змінилися пріоритети та характер управління інформаційною політикою держави. У відповідності до Конституції та законів України “Про інформацію”, “Про телебачення та радіомовлення” державну інформаційну політику розробляють і здійснюють Верховна Рада України, Президент України та відповідні органи державної влади. Органами, що уповноважені на діяльність у цій сфері, відповідно, парламентом та Президентом України, є Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації і Державний комітет України з питань інформаційної політики, телебачення та радіомовлення. В галузі телерадіомовлення участь у реалізації державної політики бере також Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (стаття 2 та 18 Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”).

2 липня 2002 року, вперше за часів діяльності Адміністрації Президента створено Головне управління з інформаційної політики, повноваження та компетенція якого, на відміну від завдань Держкомінформполітики, що діє в системі виконавчої влади, не визначені в законодавчому порядку.

Важливим фактором інформаційних відносин стало також ухвалення останнім часом низки указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, що прямо суперечать конституційним та законодавчим принципам. Йдеться зокрема, про постанову Кабінету Міністрів України № 764 від 4 червня 2002 року “Деякі питання Національної телекомпанії України”, укази “Про статус Національної телекомпанії України”, “Про внесення змін до складу Ради з питань інформаційної політики при Президентові України”. Прикметна деталь щодо останнього документу: вперше в історії існування подібних структур до складу Ради не увійшли представники Верховної Ради України та громадських інституцій.

Загалом, кадрова політика Адміністрації Президента на чолі з В.Медведчуком звелась до повного контролю представниками однієї партії – СДПУ(о) ключових посад в інформаційній сфері. Так, сам В. Медведчук - є заступником Голови Ради з питань інформаційної політики при Президентові України (Голова Ради – Л. Кучма); заступник Голови Верховної Ради, один з керівників СДПУ(о) – О.Зінченко, який, згідно з розподілом повноважень у керівництві парламенту, здійснює координацію законодавчого забезпечення інформаційної сфери; С.Васильєв – керівник Головного управління інформаційної політики Адміністрації Президента України (донедавна радник голови СДПУ(о)) також є секретарем Ради з питань інформаційної політики при Президентові України. В Держкомінформполітики вперше в історії функціонування цього органу введено посаду ще одного першого заступника голови Комітету, яку обійняв М.Онуфрійчук, який також тривалий час активно співпрацює з СДПУ(о) і в парламенті минулого скликання входив до фракції СДПУ(о).

Єдиним органом, де СДПУ(о) поки що не має безпосереднього впливу на прийняття рішень, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, до складу якої, з порушенням нормативно визначених процедур та регламенту Верховної Ради України, О.Зінченко намагався призначити представника своєї партії. Очевидно, що відсутність представника СДПУ(о) в Національній раді є причиною затягування В.Медведчуком та О.Зінченком виконання Постанови Верховної Ради України “Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2001 рік”.

За період діяльності нового складу Адміністрації Президента суттєво змінилися характер та зміст інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів у засобах масової інформації. Практично зникли з ефіру політичні дебати за участю представників влади та опозиції. До Комітету надходять численні звернення журналістів про факти політичної цензури у різноманітній формі. Ймовірно, Вас дезінформують, що Постанова Верховної Ради України “Про висвітлення діяльності ІІ сесії Верховної Ради України четвертого скликання” регламентує висвітлення діяльності політичної опозиції. Представлення роботи парламенту телерадіокомпаніями, що передбачено відповідною постановою, покликане інформувати суспільство виключно про законодавчу діяльність Верховної Ради України, так само, як і Кабінету Міністрів України чи Президента України. Водночас політична опозиція має право на висвітлення своєї діяльності в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах телерадіоорганізацій та друкованих ЗМІ на підставі статті 34 Конституції України, частини 1 статті 2 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, де зазначено, що “телерадіоорганізації України у своїй діяльності реалізують принципи об’єктивності, достовірності інформації, компетентності, гарантування права кожного громадянина на доступ до інформації, вільне висловлювання своїх поглядів та думок, забезпечення ідеологічного та політичного плюралізму…”, інших законодавчих актів.

Вищезгаданий стан справ в інформаційній сфері держави викликає серйозне занепокоєння. В Україні, де частина друга статті 15 Конституції України передбачає, що “жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова”, є всі підстави говорити про пропаганду ідеології виключно однієї партії – СДПУ(о) через засоби масової інформації. Найкращим прикладом цього є факти надання телерадіокомпаніям України відеоматеріалів про діяльність Президента України через приватну телекомпанію “Альтернатива”, яка контролюється СДПУ(о). Невже лідери об’єднаних соціал-демократів вирішили цензурувати і діяльність глави держави?

Політична діяльність названих посадовців може призвести до втрати інформаційного суверенітету країни. Так, нещодавно під патронатом В.Медведчука у співпраці із заступником генерального директора ОРТ М.Гельманом було підписано низку угод про ретрансляцію комерційними телеорганізаціями на територію України інформаційно-аналітичних програм російської телекомпанії “ОРТ”, зміст яких часто спрямований проти національних інтересів держави та її цілісності. На догоду комерційного телеканалу УНТК “Інтер”, який повністю контролюється СДПУ(о), фактично знищуються обласні державні телерадіокомпанії, основними завданнями яких є оперативне інформування телеглядачів і радіослухачів про суспільно-політичні в Україні розповсюдження офіційних повідомлень, роз’яснення рішень органів законодавчої, виконавчої та судової влади; сприяння зміцненню міжнародних зв’язків України, зростанню її авторитету в світі.

Можна наводити й інші факти незаконних дій керівництва Адміністрації Президента та, відповідно, лідерів СДПУ(о) в інформаційній сфері країни.

Переконаний, що подібна діяльність повинна отримати адекватну оцінку Президента України.

Голова Комітету                                 Микола Томенко


Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
----------------
Рейтинг кандидатів у Президенти України
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
----------------
Інші новини
----------------


© Copyright Інститут Політики, 1999-2003.
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.