Своїми діями Генеральний прокурор Святослав Піскун порушує ст. 171 Кримінального кодексу України "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"

Коментар директора Інституту політики, Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка

Останнім часом Генеральна прокуратура України намагається інкримінувати низці засобів масової інформації України, зокрема Кременчуцькій газеті "Інформаційний бюлетень", та їхнім працівникам статтю Кримінального кодексу, яка не має жодного відношення до інформаційної сфери. Так, за даними Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, Генеральна прокуратура намагається застосувати ст. 344 Кримінального кодексу "Втручання в діяльність державного діяча" щонайменше до п'яти ЗМІ України.

Згідно з цією статтею "Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України... з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень - карається позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

Дивує, що Генеральний прокурор в умовах сучасної України найбільшими ворогами законності вважає журналістів. Спочатку він намагався запровадити у Кримінальному кодексі статтю за наклеп, а тепер -практику застосування ст. 344 КК. Ця стаття може мати відношення до фізичного перешкоджання діяльності, а саме: шантажу, погрозам тощо, але аж ніяк не до публікацій в газетах.

У той же час я не виключаю, що справді в деяких публікаціях про Президента, народних депутатів тощо є образи на їхню адресу. Однак, у законодавстві України чітко прописана норма боротьби з явищами саме такого порядку - сторона, яка вважає, що їй було завдано моральних збитків, звертається з відповідним позовом до суду, і суд відповідно до законодавства виносить своє рішення. Підганяти норму ст. 344 КК під такі явища, як завдання моральної шкоди - свідчення спроби Генерального прокурора перекрутити букву і дух закону, на що посадова особа, тим більше такого високого рівня, права не має.

Якщо якийсь державний діяч в Україні настільки вразливий до впливу з боку газет, йому варто просто спробувати їх не читати. Але така моральна вразливість державних діячів у будь-якому випадку не може обмежувати право громадян на свободу слова, закріплене в Конституції України. Кому, як не Генеральному прокуророві, слід знати положення про невідчужуваність громадянських прав.

Тому, якщо Генеральний прокурор продовжуватиме намагатися залякувати журналістів та тиснути на них у зв'язку зі здійсненням ними своєї професійної діяльності, я змушений буду звернутися до суду з вимогою притягти його до відповідальності за порушення ст. 171 Кримінального кодексу "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів". Нагадаю, що згідно з цією статтею "Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років".