Олексій Дніпров,
експерт Інституту політики

Правовий аспект питання висвітлення засобами масової інформації перших днів президентської виборчої кампанії

 

3 липня 2004 року офіційно стартувала чергова президентська виборча кампанія.

Відповідно, для національних засобів масової інформації розпочався особливий період діяльності, що полягає у чіткому дотриманні вимог Закону України “Про вибори Президента України” щодо порядку ведення передвиборної агітації.

Однак, початок кампанії вже засвідчив, що значна кількість медіа з тих чи інших причин припускається грубих порушень чинного виборчого законодавства.

Головними подіями, які висвітлювались у ЗМІ у перший день виборчої кампанії були заходи з висування кандидатів у Президенти та подання ними відповідних документів до Центральної виборчої комісії.

Замість повідомлень інформаційного характеру, більшість засобів масової інформації, висвітлюючи той чи інший захід виборчого процесу, 4 липня розповсюджували матеріали явно агітаційного характеру.

Відповідно до статті 57 Закону України “Про вибори Президента України” кандидат на пост Президента України може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією. Проте відомо, щостаном на 5 липня ще жоден потенційний кандидат у Президенти України не був зареєстрований Центральною виборчою комісією як такий. Однак, як вже зазначалося вище, медіа рясніли коментарями і повідомленнями агітаційного характеру.

Одним із головних порушень виборчого законодавства засобами масової інформації у перший день виборчого процесу було включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів, що прямо заборонено частиною десятою статті 64 Закону “Про вибори Президента України”.

Для прикладу наведемо уривки із сюжетів на двох загальнонаціональних телеканалах:

“На з’їзді Партії регіонів були і представники 24 інших політичних партій. Зокрема представники СДПУ(о), Народної аграрної партії, Трудової України. Її лідер, Сергій Тігіпко очолить передвиборчий штаб кандидата. Місце висунення Януковича учасники з’їзду назвали символічним.

Євген КАРТАШОВ: Кандидат в Президенти, який висунутий від нашої землі, мабуть, і стане Президентом. Так робило Запорозьке козацтво, і так вірно зробив наш кандидат у Президенти Віктор Янукович”. (04.07.04, ICTV, Факти, 18.45)

 

“В’ячеслав БОГУСЛАЄВ: Украине необходим умный и дальновидный лидер, который мог бы предложить нации масштабную программу развития. …Только такому человеку, который, как мы считаем, достойный, стать Президентом Украины. Это Виктор Федорович Янукович”. (04.07.04, Інтер, Подробиці, 20.00)

 

Крім того, у перший день виборчого процесу окремі медіа подавали агітаційні матеріали під виглядом офіційної інформації про виконання посадовими особами своїх повноважень. Наприклад:

“Прем’єр-міністр Віктор Янукович сьогодні здійснив робочу поїздку до Запоріжжя, він відвідав Дніпровську гідроелектростанцію і поспілкувався з її колективом. За словами Прем’єра, на ДніпроГЕСі він не був уже п’ять-шість років, і ті зміни, що сталися за цей час, просто вражають. Первісток енергетики переживає своє четверте відновлення, після реконструкції, яка дала змогу підвищити виробництво електроенергії. На наступний рік на ДніпроГЕСі заплановано її виробництво в обсязі ста десяти відсотків від минулого року.

Віктор Янукович також поклав квіти до меморіального пам’ятника Невідомому герою та до алеї Слави земляків і учасників визволення Запоріжжя, Героїв Радянського Союзу. Там же, у Запоріжжі, Віктора Януковича висунули кандидатом у Президенти України. Таке рішення одноголосно ухвалили всі шістсот двадцять сім делегатів VI з’їзду Партії регіонів. У своєму програмному виступі Прем’єр запевнив, що на посаді Президента вирішить проблему бідності, підвищить зарплати у два-три рази. В першу чергу – вчителям та медикам, і завершить проведення земельної та військової реформ...

Серед таких глобальних завдань у своїй програмній доповіді Віктор Янукович виділив подолання бідності та зростання реальних доходів населення.

Віктор ЯНУКОВИЧ: Я абсолютно впевнений, що за два-три роки можна зробити, підняти рівень заробітної плати не на відсотки, а в рази. Мінімум в два-три рази, і це при стабільній і сильній гривні. На досягнення цього рівня зараз в моїй команді розроблені всі економічні, фінансові і правові механізми.

Віктор Янукович хоче бачити нову модель інвестиційно-інноваційного розвитку України, планує збільшити асигнування на медицину та освіту. Бюджет поповнять за рахунок податків. Янукович сказав, що не буде миритися з ситуацією, коли найбідніші верстви сумлінно сплачують податки, а великі фірми випрошують собі податкові канікули. Єдиний кандидат від більшості бачить Україну об’єднаною і сильною.

Віктор ЯНУКОВИЧ: Тому і на президентських виборах я з гордістю буду і представником “Партії регіонів”, і кандидатом від широкої коаліції всіх тих політичних сил, які не ділять себе на правих і лівих, західних чи східних, які борються за благо, безпеку, гідність всієї нашої чудової країни і кожного її громадянина.

Аналітики задовго до початку виборчої кампанії віддавали Віктору Януковичу чинні місця у політичних рейтингах. Сьогодні йому свою довіру висловила вся Україна і його політичні союзники”. (04.07.04, УТ-1, Вісті, 21.00)

 

До того ж, неодноразово героями агітаційних сюжетів засобів масової інформації ставали посадові особи органів державної влади та структур, участь яких у передвиборній агітації прямо заборонена частиною першою статті 64 Закону “Про вибори Президента України”. Для прикладу також наведемо уривок із сюжету програми “Вісті” Першого Національного телеканалу, в якому наводяться слова Голови Національного банку України: “Сергій ТІГІПКО: Я підтримую Януковича, я переконаний, що партія “Трудова Україна” зробить все для того, щоб він став Президентом. Майбутнім Президентом України буде Янукович”. (04.07.04, УТ-1, Вісті, 21.00)

 

Законом “Про вибори Президента України” державним та комунальним засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами на розміщення агітаційних матеріалів кандидатів у Президенти, забороняється агітувати “за” або “проти” кандидатів на пост Президента України, оцінювати їхні передвиборні програми або віддавати їм перевагу в будь-якій формі (частина четверта статті 60 Закону).

Однак, у перші ж дні виборчої кампанії у державних медіа були розміщені численні матеріали агітаційного характеру. Крім вже згаданих порушень з боку Національної телекомпанії України (УТ-1), як приклад можна навести статтю О.Панченко “Прем’єр у новому статусі: кандидата в Президенти”. – Робітнича газета, №97, 6 липня 2004 р., С. 1., статтю “З усвідомленням високої відповідальності”. – Урядовий кур’єр, №124 (2786), 6 липня 2004 р., С. 1, 3 тощо.

 

Отже, навіть наведений у цій статті поверхневий аналіз діяльності медіа у перші дні виборчої кампанії засвідчив, що засоби масової інформації або не знайомі із вимогами виборчого законодавства або свідомо його порушують та планують робити це і у подальшому. Зазначимо, що такі факти ігнорування законодавства є неприпустимими для правової демократичної держави. Як відомо, незнання законів не звільняє особу від відповідальності. А необхідно визнати, що чинне законодавство України містить значну кількість “жорстких” санкцій по відношенню до засобів масової інформації за порушення ними законодавства про вибори.

Наприклад, стаття 28 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” говорить про те, що у разі трансляції програм, що містять інформацію, поширення якої заборонено законодавством про вибори, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за поданням Центральної виборчої комісії, окружної (територіальної) виборчої комісії може тимчасово (до закінчення виборчого процесу) зупинити дію ліцензії на право користуватися каналами мовлення! Аналогічна санкція застосовується і до державних і комунальних медіа у разі ведення ними агітації без укладання відповідних угод із кандидатом на посаду Президента України (частина четверта статті 60 Закону “Про вибори Президента України).

З огляду на це, українським засобам масової інформації потрібно було б “задуматися” про те, чи варте їх використання у вигляді “гарматного м’яса” на виборах тієї кропіткої роботи з становлення та формування іміджу окремого каналу або газети?