РЕКОМЕНДАЦІЇ ПАРЄ ЩОДО СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ

27-31 січня в Страсбурзі відбулася чергова січнева сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи за участі української делегації. На сесії розглядалися, зокрема, й питання дотримання Україною права на свободу висловлювання та вільного розповсюдження інформації.

У тексті Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи №1589 (2003) 1[1] «Свобода висловлювань в медіа Європи», ухваленому 28 січня, відзначено, що «3. Насильство продовжує бути засобом залякування журналістів, які проводять розслідування та з’ясування стосунків між конкуруючими політичними та економічними угрупованнями, для яких медіа є найманцями... Насильство також нещодавно мало місце в... Україні... Інші форми юридичного переслідування, такі як висунення позовів або непропорційно високі штрафи, які ставлять медіа на межу виживання, продовжують множитися в окремих країнах. Такі випадки нещодавно зареєстровано в... Україні».

На вимогу членів української делегації ПАРЄ включило до тексту Рекомендацій пункт 6 наступного змісту:

«6. В Україні, згідно зі свідченнями численних журналістів та висновками парламентських слухань щодо свободи слова та цензури, адміністрація Президента видає інструкції засобам масової інформації щодо висвітлення основних політичних подій».

Асамблея також через Комітет Міністрів ПАРЄ попередила всі європейські країни, що необхідно:

– забезпечити значний прогрес в розслідуванні вбивств журналістів з тим щоб, покарати винних у цих злочинах;

– звільнити усіх журналістів, ув’язнених за їхню законну професійну діяльність і ліквідувати законодавство, яке робить свободу висловлювань журналістів предметом кримінального переслідування;

– негайно припинити всі форми юридичного та економічного переслідування опозиційних медіа;

– привести законодавство у сфері діяльності ЗМІ у відповідність до стандартів і рекомендацій Ради Європи та забезпечити їхню відповідну імплементацію;

– переглянути, зокрема, законодавство у сфері трансляцій, скасувати обмеження на встановлення і функціонування приватних ЗМІ, що транслюються мовами національних меншин, та імплементувати це, виходячи з перспективи утворення громадських ЗМІ;

– інкорпорувати прецедентне право Європейського Суду з прав людини у сфері свободи висловлювань до місцевого законодавства і забезпечити відповідне навчання суддів;

– забезпечити плюралізм на ринку ЗМІ через відповідні заходи деконцентрації, особливо у питанні справедливості доступу до цифрових радіо- і телевізійних платформ, а також застосовувати задля дотримання цього відповідні міжнародні механізми;

– утримуватися від затвердження непотрібних обмежень на вільне розповсюдження інформації під приводом боротьби з тероризмом, поважаючи Статтю 10.2 Європейської конвенції з прав людини.

Парламентська Асамблея Ради Європи також наголосила на необхідності для Ради Європи, користуючись відповідними механізмами, продовжувати детальний моніторинг стану свободи висловлювань та плюралізму ЗМІ на континенті та застосовувати всі її можливості задля активного захисту головних стандартів і принципів, включно з обов’язком дотримуватися етичних і відповідальних професійних стандартів. Було зазначено також, що «Асамблея повинна продовжувати приділяти особливу увагу свободі висловлювань в мас-медіа в усіх європейських країнах. Асамблея розглядає активну міжнародну координацію як необхідну задля негайного реагування на випадки насильства та тиску на журналістів».

Зобов’язання «застосовувати всі можливості» та «негайно реагувати» в захисті свободи слова означає, що моніторинг ситуації зі свободою слова буде екстраполюватися на політику європейських держав-членів ПАРЄ у їхніх відносинах з Україною. Таким чином, тиск європейських урядів та організацій на українську владу, який полегшує функціонування незалежних ЗМІ в Україні, буде продовжено.