"> Суспільно-політичні настрої громадян: рік після виборів

Сергій МАКЕЄВ,
доктор соціологічних наук,
завідувач відділом Інституту соціології АН України

Суспільно-політичні настрої громадян:
рік після виборів

 На замовлення Інституту політики 18-25 лютого 2003 року «Українське демократичне коло» провело загальнонаціональне опитування громадської думки з актуальних суспільно-політичних проблем. Вибіркова сукупність в 1000 осіб 18 років та старших репрезентує доросле населення України.

 Електоральні настрої

Півтора роки залишається до виборів Президента України. І ще рік до офіційного старту передвиборчої кампанії. Зрозуміло, що жодна політична сила, кандидат від якої міг би стати ймовірним претендентом на заняття вищої посади в державі, ще не визначилася. Безспірного кандидата має лише блок Віктора Ющенка «Наша Україна». Лідер блоку, безумовно, балотуватиметься – в цьому ніхто в країні не сумнівається.

По-перше, він на сьогодні є безспірним лідером громадської довіри. У лютому цього року йому цілком чи скоріше довіряє 46% опитаних, тобто майже кожний другий потенціальний виборець. По-друге, якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі, то за В.Ющенка проголосувало б 23% від усіх опитаних. Якщо ж перерахувати цей відсоток до тих, хто братиме участь у виборах, то цифра зростає до 27%. І у другому турі виборів він не матиме конкурентів. У парі з П.Симоненком його перевага становила б 15%, з В.Януковичем – 28%, із Ю.Тимошенко – 29%. У парах із В.Медведчуком, С.Тігіпко, В.Литвином відрив складав би 36-37%.

Амбіційний політик, – а не амбіційних політиків, здається, не буває – не в змозі ігнорувати таку стабільну й масштабну підтримку населення. Фактично – це громадська вимога брати участь у виборах й перемагати. Суспільство очікує зміни способу управління державними справами і пов’язує такі зміни з конкретною політичною фігурою. Крім того, у поведінці В.Ющенко, його висловлюваннях немає ознак, які б указували на існування таких перешкод, що завадили б йому балотуватися у Президенти України.

Лідери опозиції вже об’явили про необхідність висунення від них єдиного кандидата. Попереду у них важкі переговори й консультації. Зрозуміло, що наймасовішою є підтримка у лідера комуністів П.Симоненка. У нашому опитуванні за нього готові голосувати 11% опитаних. Якщо ж вираховувати відсоток до тих, хто братиме участь у виборах, то він зростає до 16%. Електоральна підтримка Ю.Тимошенко вдвічі менша – 8%.

Кандидат від влади стати Президентом України шансів сьогодні не має. Експерти тут також очікують єдиного претендента. В.Литвин та С.Тігіпко публічно заявили про свою відмову конкурувати за найвищу посаду. Не визначився ще глава Адміністрації Президента В.Медведчук. І йому є над чим розмірковувати: ресурс у 4% (стільки за нього готові голосувати, якби вибори відбувалися наступної неділі), а також досить примарні перспективи зростання електоральної підтримки загрожують перетворити участь у президентських перегонах у гру з від’ємними політичними наслідками для нього та очолюваної ним партії. За В.Януковича як можливого кандидата проголосували б, за нашими даними, 6% опитаних. Він і є основним претендентом на те, щоб стати єдиним кандидатом від влади.

 

Ставлення до акцій протесту

В опитуванні з’ясовувалося також ставлення населення до акцій протесту, які були заплановані політичною опозицією на 9 березня 2003 року. Було б дивно, якби державне чи приватне телебачення, тобто наймасовіший та найдоступніший засіб масової інформації, популяризували цілі та завдання виступів прибічників політичної опозиції. Воно цим і не займалося. Лідери опозиції не мали доступу до центральних телеканалів для роз’яснення своїх намірів. Отримані нами дані не дозволяють говорити про інформаційну блокаду чи інформаційну ізоляцію опозиційних сил. Проте судити про це ми можемо опосередковано – за наслідками.

Згідно з результатами опитування дві третини населення (67%) узагалі не знало, що відбуватиметься 9 березня. За два тижні до події про неї знали 29% опитаних. Політичній опозиції самотужки не вдалося здійснити інформаційну інтервенцію та ознайомити громадян із своїми планами на найближче та віддаленіше майбутнє. Тобто не відбувся інформаційний контакт опозиції з основною масою населення. Легковажно було б усе списати на відсутність доступу до центральних телевізійних каналів. Не вичерпаний, мабуть, був й інформаційний потенціал політичної опозиції.

Незалежно від того, чули опитувані про заплановані акції чи не чули, 25% із них підтримували їх, 39% не підтримували, а 35% вагалися з відповіддю. Тільки 8% респондентів заявили про свою готовність безпосередньо взяти участь у мітингах та демонстраціях 9 березня. За 6 місяців проведення акцій протесту це найнижчі показники поінформованості про акції та їхньої підтримки. Залежність тут очевидна: чим менше люди знають, тим рідше вони готові емоційно чи особистою участю сприяти заходам політичної опозиції.

 

Перегляд телевізійних новин та довіра до них

Ринок телевізійних новин в Україні утворюють українські та російські виробники (ОРТ, РТР, НТВ, ТВС). Український сегмент ринку майже повністю формується трьома загальнонаціональними телеканалами та трьома міжрегіональними. Новини є телевізійним товаром наймасовішого вжитку. Тільки 2% сказали про те, що ніколи не переглядають новини. 71% опитаних знайомиться з новинами на «1+1», 67% – на Інтері, 24% – на ICTV, 21% – на УТ-1, 21% – на Новому, 17% – на СТБ. Як бачимо, міжрегіональні канали значно поступаються двом основним виробникам новин, проте успішно конкурують із новинними програмами УТ-1.

Переваги споживачів новин досить стійкі. На запитання: «Який з цих телеканалів Ви скоріше за все включите, щоб дізнатися новини?», – були отримані такі відповіді. 38% респондентів звернулися б до новинних програм каналу «1+1», а 36% – до відповідних програм каналу Інтер. 6% опитаних про новини бажають дізнаватися з інформаційних служб каналу УТ-1, 4% – ICTV, 3% – Нового каналу, 2% – СТБ.

Проте, якщо співвіднести оцінки довіри з показниками популярності, то найоб’єктивнішими новинами глядачі вважають відповідно «Вікна» на СТБ.

Найбільше глядачів, які дивляться, але не довіряють програмам новин, на найрейтинговіших телеканалах: «Інтер» (-25) та «1+1» (-22). 

 

По яких саме каналах Ви дивитеся програми новин? (%)

Яким програмам телевізійних новин Ви довіряєте? (%)

Різниця (%)

«Панорама» / УТ-1

21

8

-13

ТСН / Студія «1+1»

71

49

-22

«Подробности» / Інтер

67

42

-25

«Репортер» / Новий канал

21

11

-10

«Вікна» / СТБ

17

14

-3

«Факти» / ICTV

24

16

-8


Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
----------------
Рейтинг кандидатів у Президенти України
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
----------------
Інші новини
----------------


© Copyright Інститут Політики, 1999-2003.
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.