Програми політичних партій та виборчих блоків:
порівняльний аналіз

Парламентські вибори в Україні 31 березня 2002 року принципово не від­різняються від виборів 29 березня 1998 року. Концептуально збережена діюча виборча система, а Центральна виборча комісія зареєструвала майже тотожню кількість учасників виборчих перегонів (30 партій та блоків у 1998 році та 33 – у 2002 році).

Вибори за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою залишили можливість для суспільної дискусії про стратегію розвитку держави. Боротьба між політичними партіями та блоками на загальнонаціональному рівні є одночасно і конкуренцією між ідеологічними доктринами та програмами дій, що вони їх пропонують.

Принципове значення у цій дискусії займає передвиборча програма. За задумом передвиборча програма партії чи блоку має на меті зафіксувати світоглядні цінності кожного суб’єкта виборчого процесу, а також представити програму дій у наступному парламенті та новому Уряді на період 2002 – 2006 років.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передвиборча агітація може здійснюватися у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстровано в багатомандатному окрузі, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти.

Наявність передвиборчої програми є обов’язковою умовою для реєстрації політичної партії чи виборчого блоку і у відповідності до статті 41 виборчого закону вона повинна бути викладена державною мовою та мати обсяг до семи тисяч восьмисот друкованих знаків.

Огляд передвиборчих програм засвідчує суттєву еволюцію цього головного виборчого документа у порівнянні з виборами 1998 року. Абсолютна більшість нинішніх програм – виразно со­ціально-економічні документи, де ключовими є вимоги піднесення економі­ки, створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати та пенсії, гарантоване забезпечення безоплатної охорони здоров’я та освіти. Ця соціальність передвиборчих програм підкреслена головними гаслами, що винесені у заголовки, чи підназви цих документів. Найчастіше зустрічаються поняття «добробут», «со­ціаль­ний захист», «справедливість» і «порядок». У той же час, головними ознаками нинішнього стану української держави абсолютна більшість програмних документів визначає корумпованість влади та бідність громадян.

Ідеологічні проблеми у передвиборчих програмах відійшли на друге місце, а питання стратегії розвитку країни практично не дебатується. Модною темою є підтримка ідей парламентаризму та посилення самостійної ролі Уряду. Про це говорять різні політичні сили, що на сьогодні є опонентами у передвиборчій боротьбі.

Відбулася також еволюція поглядів найві­доміших політичних партій України. Так найсуттєвіші зміни відбулися у програмі Комуністичної партії України, за яку на минулих парламентських виборах проголосувало 24,65% виборців. КПУ в 1998 році відсто­ю­вала систему радянської влади – «владу трудящих і для трудящих» та необхідність створення «нової добровільної спільності – союзу рівно­правних братніх народів». На парламентських виборах 2002 року комуністи прагнуть «перетворити Україну на парламентсько-президентську республіку» та створити «рівноправний союз братер­ських народів суверенних держав». Проте кілька політичних сил достатньо чітко формулюють своєю метою зміну нинішнього конституційного та державного устрою країни. Так, головною метою Комуністичної партії робітників і селян визначена «зміна суспільного ладу, соціалістична революція» для «відродження влади Рад як форми диктатури трудящих».

В цілому, можемо констатувати про більш науковий та еконо­мічно обгрунтований підхід партій до підготовки передвиборчих програм та, відповідно, їх меншу декларативність і популізм. 

Проте, деякі політичні партії та виборчі блоки взагалі уникли представлення своєї позиції стосовно головних соціально-економіч­них та політичних проблем сучасної України. Так, повна передвибор­ча програма політичної партії «Всеукраїнське об’єднання християн» складається з 13 слів і повністю звучить таким чином: «Жити, працювати, вчитися за Біблією! Кожній людині – вищому творінню Гос­подньому – віру, добротут, порядок!». Політична партія «Яблуко» за передвиборчу програму взяла вірш Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти Людина?». Спроба зробити форму програми важливі­шою за зміст характеризує і виборчий документ блоку «Проти всіх».

Конкретні характеристики передвиборчих обіцянок фактично зникли з програмних документів у порівнянні з виборами 1998 року. Жоден із впливових виборчих блоків та партій не задекларував цифрових показників своїх передвиборчих вимог. Водночас, кілька менш знаних і впливових політичних структур зробили власні цифрові викладки можливого покращання соціально-економічного життя, а також вказали конкретні суми пенсій та заробітних плат, які вони обіцяють громадянам України. 

Партія «Нова сила» заявляє, що Україна має стати 120-мільйонною державою за кількістю населення. «Руський блок» обіцяє здешевлення енергоносіїв у 2-2,5 раза. Найбільший прожитковий мінімум для громадян збирається забезпечити Партія реабілітації тяжкохворих України із розрахунку 900 доларів США на місяць. Блок «Єдність» декларує 500 гривень пенсіонерам і 1000 гривень мінімальної заробітної плати. Соціалістична партія України – відповідно 342 гривні пенсії, 350 гривень заробітної плати для педагогів та 200 гривень щомісячної допомоги на дитину. Народна партія вкладників та соціального захисту домагатиметься встановлення 400 гривень пенсії і 500 – мінімальної заробітної плати. «Нова генерація України» прагне довести заробітну плату до рівня, що у 4-5 рази перевищуватиме прожитковий мінімум.

Особливістю програми Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» є введення розділу «Результати виконання Програми Уряду Ющенка» як своєрідного звіту за попередньо пророблену роботу. Певна спроба апелювати до економічних здобутків у минулому році зроблена і у передвиборчому документі блоку «За єдину Україну!».

Загалом, передвиборчі програми поки що не стали предметом серйозної суспільно-політичної дискусії та залишаються, скоріше, необ­хідним атрибутом виборчої кампанії і джерелом досліджень науковців та експертів.

Порівняльний аналіз передвиборчих програм політичних партій та виборчих блоків