Загальний аналіз складу кандидатів у народні депутати по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу

Соціально-демографічні характеристики

Соціально-демографічна структура списків свідчить, що законодавча робота у Верховній Раді наступного скликання залишиться роботою переважно для чоловіків із вищою освітою у віці 45 і більше років. Принаймні в середньому у виборчих списках 77% чоловіків і 23% жінок, у віці 18-29 років – 9%, 30-49 років – 49%, 50 років і більше – 42%. 86% із зареєстрованих кандидатами у народні депутати мають вищу освіту.

Можна прогнозувати, що асиметрія за ознакою статі у наступній Верховній Раді не змен­шиться порівняно з попередньою. Адже в списках партій, які мають шанси подолати 4% бар’єр, частка чоловіків складає близько 90%. У списку блоку «Наша Україна» – 90% чо­ловіків, у списку КПУ – 86%, СДПУ (о) – 87%, блоку «За єдину Україну!» – 92%. І ця частка ще вища у можливій «прохідній» частині списку.

Частка кандидатів у віці 30-49 років є найбільшою у списках партій та блоків партій – «ЗУБР» (73%), «Яблуко» (69%), «Команда озимого покоління» (62%), «Нова сила» та «Християнський рух» (61%), Ліберальна партія України (оновлена) (60%). Тут прослідковується така тенденція: чим менше шансів у партії заручитися підтримкою не менше, ніж 4% виборців, тим вища частка кандидатів у народні депутати у віці 30-49 років. Виключенням у наведеному списку є хіба що партія «Яблуко». Серед тих, хто швидше за все потрапляє у Верховну Раду наймолодшими є кандидати від ПЗУ, блоку «Наша Україна», об’єднання «Жінки за майбутнє».

Аналіз виборчих списків за професіями

Найчисельнішою групою у партійних списках є підприємці (до них зараховувалися вищі керівники ЗАТ, ВАТ, ТОВ, концернів, фірм, компаній, торгових домів; при цьому вищі керівники державних підприємств фіксувалися окремо). Частка підприємців у виборчих списках в середньому складає 20%. Вона є найвищою у 22 суб’єктів виборчого процесу, ся­гаючи 50% у нечисельному списку Всеукраїнської партії трудящих і 46% у «Команди озимого покоління». Водночас, у списку Блоку На­талії Вітренко підприємців – 3%, у Комуністичної партії України – 5%.

Другою за чисельністю групою є партійні кадри: керівники партійних осередків, помічники народних депутатів, працівники секретаріатів та консультанти парламентських фракцій. У середньому їхня частка дорівнює 9%. Водночас, у списку Блоку Наталії Вітренко налічується 22% партійних активістів, у списку КПУ – 19%, СПУ – 17%. Лише одна партія – Українська морська партія – не включила до списку жодного партійного активіста. А у Всеукраїнському політичному об’єднанні «Жінки за майбутнє» таких – 1%.

У середньому 7-відсоткове представництво у списках мають ще чотири категорії потенційних законодавців: викладачі вузів, державні службовці різних рівнів, пенсіонери, а також ті, хто тимчасово не працює. Частка державних службовців є найвищою у списку «Жінки за майбутнє» (25%) і блоку «За єдину Україну!» (22%), що природно для партій, які називають «партіями влади». У списку блоку «Зубр» кожен п’ятий тимчасово не працює, проте найбільшою частка безробітних є у списку Української національної асамблеї – 27%. У списку блоку Української партії та Всеукраїнської партії міжнаціонального порозуміння «Новий світ» 27% – це викладачі вищих навчальних закладів та наукові співробітники. У списку Народної партії вкладників та соціального захисту 30% пенсіонерів, а в списку Селянської партії України майже кожен четвертий (23%) уже не працює за віком. Пенсіонерів немає лише в списках трьох партій та блоків – «За єдину Україну!», «ЗУБР», а також Всеукраїнської партії трудящих.

6% списків – це депутати Верховної Ради України чи Верховної Ради Криму, тобто ті, хто має досвід законодавчої роботи. У списку КПУ таких 33%, у списку Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» – 18%, у списку Блоку Юлії Тимошенко – 11%. Народні депутати відсутні у списках 11 партій та блоків партій.

Співвідношення членів партій та позапартійних

Ступінь гомогенності (однорідності) списків партій за ознакою належності до партії є досить високою. У середньому 92% внесених до списків мають партійний квиток. При цьому партії більш однорідні ніж блоки: із 21 партії у списках 6-ти знаходяться тільки члени партії (Ліберальна партія України (оновлена), Політична партія Всеукраїнського об’єднання лівих «Справедливість», ПЗУ, Партія реабілітації тяжкохворих України, Українська морська партія, Народна партія вкладників і соціального захисту).

Найменше членів партії у блоці «Команда озимого покоління» (37%).

Регіональне представництво у виборчих списках

В середньому кожен четвертий, зареєстрований Центральною виборчою комісією кандида­том у депутати в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, живе у Києві, 45% – в обласних центрах, 25% – в містах та селищах міського типу, а 5% живе у селі. Дніпропетровська, Донецька області, АР Крим, а також Запорізька, Львівська і Харківська області усі разом дали 26% кандидатів у депутати.

Є дві полярні групи партій та блоків партій, які умовно можна назвати «києвоцентрич­ними» та «регіональноцентричними». До першої групи належать виборчий блок Української партій та Всеукраїнської партії міжнаціонального порозуміння «Новий світ», у списках якої 61% киян, Українська політична партія «Християнський рух» (56% киян), Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» (54% киян), блок «Проти всіх» (52% киян), блок «Єдність» (50% киян). У другу, «регіональноцентричну» групу, входять СДПУ на чолі з Ю.Буздуганом (92% списку складають жителі різних областей України), УНА (91%), Партія всеукраїн­ського об’єднання лівих «Справедливість» (88%), КПРС (86%), Блок Наталії Вітренко та Народна партія вкладників та соціального захисту (по 84%), ЛПУ(о) (83%).

Досить рівномірно представлені області й у списках окремих партій. Жодна з партій чи блоків партій не базується на представниках однієї, чи навіть двох або трьох областей. Проте, скажімо, у списку УНА не представлені тільки 10 областей, а найбільше жителів Черкаської області.