Аналіз списків реальних учасників парламентських виборів

Дані опитувань громадської думки, оприлюднені за два тижні до виборів, беззаперечно твердять, що реально на місця у парламенті претендують не більше 10 партій та блоків партій: Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», КПУ, блок «За єдину Україну!», СДПУ(о), ПЗУ, Всеукраїнське політичне об’єднання «Жінки за майбутнє», Блок Юлії Тимошенко, СПУ, Блок Наталії Вітренко та партія «Яблуко». При цьому для трьох останніх шанси подолання 4% бар’єру є вельми непевними. Оскільки саме ці партії визначатимуть склад наступної Верховної Ради, коротко охарактеризуємо їхні списки кандидатів у народні депутати (порядок визначений рейтингами партій на середину березня 2002 року).

Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». 193 особи у списку. 18% списку складають люди, для яких законодавча робота є основною один чи декілька термінів. Ще 13% – партійні робітники, помічники народних депутатів, консультанти Верховної Ради. Тобто, 31% списку – це ті, кого можна вважати професіональними політиками. 21% є підприємцями
(в середньому в усіх списках таких 20%). 48% представляють усі інші професії та заняття.
96% мають вищу освіту.

90% списку є чоловіками. 54% внесених у список проживає у Києві. 56% претендентів на місця в парламенті люди у віці 30-49 років.

Комуністична партія України. 222 особи у списку. Принаймні за однією ознакою КПУ є сьогодні парламентською партією: в її списку 33% є чи були народними депутатами. Частка партійних працівників дорівнює 19%, тобто 52% списку представляють професіональних по­літиків. Найчисельніша фракція Верховної Ради двох останніх скликань вже створила своє­рідний кадровий резерв законодавців. Жодна з інших політичних сил не може цим похвали­тися.

Підприємців, як і робітників, – по 5%. 86% списку це чоловіки, 87% мають вищу освіту, 76% перебувають у віці 50 років і більше, 34% постійно проживають в Києві.

Блок «За єдину Україну!». 217 осіб у списку. Блок, який першим номером списку названий «блоком влади», має відповідну посадову професіональну структуру. Якщо в середньому в списках працівників держадміністрацій та рад різних рівнів 7%, то в списку блоку їх 22%. Якщо директорів підприємств, їхніх заступників, головних інженерів в середньому в списках 5%, то в списку блоку їх 12%. Якщо міністрів, їхніх заступників, працівників центральних міністерств та державних комітетів в середньому в списках 2%, то в списку блоку 9%. Владну складову підтримує бізнес – кожний п’ятий у списку є підприємцем.

92% є чоловіками, 51 відсоток списку – це люди у віці 50 років і більше. 88% є членами тієї чи іншої партії. 41% постійно проживає у місті Києві. 100% мають вищу освіту.

Соціал-демократична партія України (об’єднана). 225 осіб у списку. Найчисельнішими групами у списку партії є підприємці (25%) та працівники держадміністрацій, рад різних рівнів, міські голови, працівники податкових інспекцій – 20%. Тобто, це список «бізнесу і влади», при чому регіонального рівня, оскільки 76% внесених у список постійно проживають в областях України. 13% становлять жінки, 56% є у віці 30-49 років. 95% включених у список мають вищу освіту.

Партія зелених України. 225 осіб у списку. Підприємці (23%), тимчасово не працюючі (10%) та пенсіонери (9%) – такими є найчисельніші категорії у списку ПЗУ. Усі внесені до списку є членами цієї партії. Отримувати підтримку виборців партія намагається в усіх регіонах України. Принаймні 80% проживають поза межами Києва. 81% має вищу освіту і 15% – середню спеціальну. 25% списку складають жінки.

«Жінки за майбутнє» Всеукраїнське політичне об’єднання. 209 осіб у списку. 88% списку – це жінки. Працюють вони переважно на державній службі (25%), займаються бізнесом (17%), є лікарями (10%, тоді як в середньому в списках 3% лікарів), викладають у вищих учбових закладах чи є науковцями (8%), працюють у громадських організаціях (8%).

Чоловіків у списках лише 12%. Проте, із 17 перших номерів (якщо партія набирає 4%, то вона формує фракцію у 17 осіб) 9 є чоловіками. 97% є членами партії, 80% проживає в регіонах.

Блок Юлії Тимошенко. 195 осіб у списку. Підприємці (15%), партійні робітники, помічники народних депутатів (14%), викладачі і наукові працівники (12%), народні депутати (11%) формують більше половини всього партійного списку (52%). 70% постійно проживає в областях, а 25% – у Києві. Жінок у списку – 21%, вищу освіту мають 93%.

Соціалістична партія України. 211 осіб у списку. Найчисельніша група – партійні робітники, помічники народних депутатів, консультанти Верховної Ради (17%). Пенсіонерів у списку 15%, тимчасово не працюючих – 12%. Підприємців – 8%.

В областях проживає 80%, в Києві – 14%, 6% – в АР Крим. Жінок у списку – 18%, вищу освіту мають 88%. З осіб, включених у список, 58% – у віці 50 років і більше.

Блок Наталії Вітренко. 138 осіб у списку. 22% списку складають партійні робітники, консультанти Верховної Ради, помічники народних депутатів. 17% – пенсіонерів, 9% включених до списку тимчасово не працює. Підприємців – 3%.

Жінок у списку – 35%, що значно вище, ніж в середньому по всіх списках. 4% не є членами партії. 67% мають вищу освіту, а 27% – середню спеціальну. В областях постійно про­живає 84% включених до списку, при цьому 25% з них живе в обласних центрах, а 66% –
у містах і селищах міського типу.

Партія «Яблуко». 111 осіб у списку. 42% у списку – це підприємці, 11% – партійні робітники, помічники народних депутатів та консультанти Верховної Ради. Тимчасово непрацюючих – 7%, а пенсіонерів – 3%

Список партії – наймолодший за віком. 14% – у віці 18-29 років, а 69% – у віці 30-49 років. 64% проживає в областях, а 34% – у Києві. При чому, в областях три чверті живуть в обласних центрах. 90% мають вищу освіту. Жінок у списку – 19%.

 Таким чином, соціальний та демографічний склад списків партій та блоків партій під­тверджує, принаймні, дві тенденції, що набрали силу між 1998 та 2002 роками. По-перше, прискорилися процеси професіоналізації української політики. У списках партій все більше тих, хто вже має досвід законодавчої роботи, а також тих, хто професійно займається політикою: організує партійну діяльність на місцях, консультує народних депутатів чи різні служби Верховної Ради. Політика стає основним заняттям все більшої кількості людей, вони накопичують відповідний досвід та навички. Тобто, політика стає повноправною професією в українському суспільстві.

По-друге, за відсутності фінансової підтримки партій з боку держави на новий рівень виходить зближення політичних партій та бізнесу. Не можна казати, що партії переходять на утримання позапартійного бізнесу. Хоча таке й трапляється, проте відчутнішими є процеси стимулювання власного бізнесу членами партій для фінансового забезпечення функціонування партійної організації. Що свідчить про легалізацію на практиці приватної власності і підприємництва усіма політичними силами в Україні. Похід бізнесу у владу законодавчу може означати, що саме у законодавчому органі бізнес зможе ефективніше вирішувати проблеми, які у нього виникають із владою виконавчою. Тобто, бізнес намагається захищати свої інтереси не тільки через лобіювання, а й власними силами. Водночас, якщо Верховна Рада формуватиме Уряд, то наявність успішних підприємців у її складі дозволить їм застосувати свій досвід на новому рівні.

Професійний склад кандидатів у народні депутати

 

 

Партійність

 

 

Тип поселення

 

 

Стать

 

 

Вік

 

 

Освіта

 


Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
----------------
Рейтинг кандидатів у Президенти України
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
----------------
Інші новини
----------------


© Copyright Інститут Політики, 1999-2003.
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.