Висновки

1.  Органи місцевої влади в основному діють упереджено по відношенню до суб’єктів виборчого процесу. Це проявляється в масових та систематичних випадках використання службового становища на користь блоку «За єдину Україну!» та окремих кандидатів у виборчих округах, проведенні посадовими особами агітації за ці суб’єкти виборчого процесу. Особливе занепокоєння викликає те, що керівники органів державної влади, установ та підприємств часто навіть не намагаються створити видимість свого неупередженого ставлення по відношенню до партій та кандидатів.

2.  Умови для проведення виборчої агітації є нерівними для різних суб’єктів виборчого процесу. Партії/блоки та кандидати, які не мають підтримки влади, стикаються при проведенні агітації з різноманітними перешкодами адміністративного та кримінального характеру.

3.  Невизначеність місць для проведення виборчої агітації створює передумови для довільного трактування положень законодавства працівниками правоохоронних органів, і відповідно – для вибіркового підходу при їх реагуванні на випадки розклеювання агітаційних матеріалів активістами різних партій.

4.  Біля половини партій/блоків, зареєстрованих ЦВК, взагалі не проводять виборчої агітації. На момент написання звіту, 9 партій та 3 блоки не перерахували на рахунок свого виборчого фонду жодної копійки. Це свідчить про те, що метою участі цих суб’єктів виборчого процесу у виборчій кампанії є не здобуття місць у Верховній Раді, а інші цілі, пов’язані з використанням можливостей для впливу на хід виборчого процесу.

5.  Порівняно з січнем 2002 року, суб’єкти виборчого процесу почали активніше оскаржувати рішення, дії та бездіяльність, пов’язані з виборами. Проте ця активність залишається на низькому рівні, суб’єкти виборчого процесу надають перевагу оприлюдненню інформації про порушення проти них через ЗМІ, дуже часто не вдаючись до оскарження цих порушень. Така поведінка сприяє утвердженню атмосфери безкарності та безвідповідальності, особливо коли мова йде про порушення з боку посадових осіб.