ГРОМАДСЬКА ДУМКА
ПРО ГОЛОВНІ ПОДІЇ В УКРАЇНІ ТА СТОЛИЦІ

25 лютого – 5 березня 2001 року на замовлення Інституту політики компанія GfK-USM (Українські опитування та дослідження ринку) провела опитування громадської думки населення України. Усього опитано 1000 осіб, помилка вибірки в межах 3%. Вивчалися політичні уподобання громадян.

Ставлення до політичної кризи

Останнім часом і влада і опозиція активно сперечаються про визнання чи невизнання існування політичної кризи. Натомість громадська думка не тільки визнає її існування, а й виробила щодо неї цілком певне відношення. На запитання про те, “як Ви ставитеся до акції “Україна без Кучми?” лише 4% відповіли, що вони нічого не знають про неї, майже все населення знає про неї, слідкує за нею. Майже три чверті громадян України мають свою думку щодо акції, а 28% не визначили свого ставлення. Зокрема, дві п’ятих населення України (42%) ставляться до неї позитивно і лише кожний четвертий (26%) – негативно.

Серед тих, хто ставиться до акції позитивно, 61% опитаних вважають, що Президент повинен самостійно залишити свою посаду, 29% – що Верховна Рада ініціює процедуру імпічменту. Решта (кожний десятий), хоча й ставиться до акції позитивно, проте, не знає, що доцільно робити в цій ситуації.

Партійні уподобання

За рік до наступних виборів у Верховну Раду із своєю підтримкою конкретних політичних партій визначилися лише 58,2% громадян України, серед яких 16,5% мають намір голосувати проти всіх. Водночас 15,4% респондентів сьогодні заявляють про свою неучасть у виборах, а 26,4% не змогли визначитися. Зважаючи на це, оцінку реальної підтримки зроблено із врахуванням думки тих громадян, хто підтримує конкретну партію, або не підтримує нікого, проте голосувати збирається. В останньому випадку зростає й частка тих, хто голосував би проти всіх.

Таблиця 1.

Якщо б вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі,
за яку партію Ви проголосували б?
(% до тих, хто визначився)

За даними на лютий 2001 року 7 політичних партій України долають 4% бар’єр – КПУ, СПУ, ПЗУ, СДПУ(о), НДП, ПРП, НРУ. Ще три партії мають шанси потрапити до Верховної Ради – “Батьківщина”, ПСПУ, УНР.

Можна припускати, що ті, хто голосував би проти всіх, а також ті, хто не визначився, становлять скоріше не можливий електорат існуючих партій, а, так би мовити, “резерв” адміністративного ресурсу і діючої влади. Якщо, наприклад, Партія регіонів України (М. Азаров) чи “Трудова Україна” (С. Тігіпко) претендуватимуть на роль “партії влади”, то саме тут поки що знаходиться і “надійно зберігається” їх електоральна підтримка.

Ставлення до арешту Юлії Тимошенко

Проти колишнього віце-прем’єра Юлії Тимошенко було висунуто звинувачення у корупції та дачі хабарів, за яким її було арештовано. Це не могло не викликати увагу українських ЗМІ й громадської думки. Ставлення української громадськості як до факту висунення звинувачень, так і до її арешту доволі однозначне.

Таблиця 2.
(у %)

	Так, вважаю	Ні, Не вважаю	Нічого про це не знаю	Важко відповісти
Чи вважаєте ви звинувачення Юлії Тимошенко у корупції справедливим і обгрунтованим?	56,5	9,6	5,2	28,7
Чи вважаєте ви арешт Юлії Тимошенко справедливим і обгрунтованим?	53,0	14,6	4,8	27,6

Можна відмітити лише, що кількість співчуваючих Юлії Тимошенко у питанні арешту на 5% більша кількості співчуваючих у питанні висунення звинувачень. Причому, ситуація в Києві дещо відрізняється від загальноукраїнської. Так, лише 44,5% киян вважають справедливими і обгрунтованими звинувачення Тимошенко, а 14,4% з цим не погоджуються. У справедливості й обгрунтованості її арешту погоджуються 37,5% мешканців столиці та 26,9% не погоджуються.

Президентські вибори

У зв’язку з тим, що політична криза зачіпає перш за все Президента України та його структури, а також те, що боротьба за уряд також пов’язується політичними гравцями з перспективою нових президентських виборів, цікаво було визначити сьогоднішні симпатії громадської думки стосовно наступного глави держави.

Таблиця 3.

“Якби найближчої неділі відбулися вибори Президента України,
за кого з можливих претендентів ви б проголосували?”,
(у %)

Звертає на себе увагу те, що гіпотетичні “офіційні” наступники Президента Кучми (Медведчук, Марчук і ще менше Тігіпко) мають недостатньо високі рейтинги для старту виборчої кампанії. Особи, які вважалися найближчими до Президента, але чиї прізвища фігурують у матеріалах, пов’язаних з виникненням політичної кризи (Кравченко, Литвин, Азаров) мають так само малий рейтинг, як і один з головних діячів опозиції Сергій Головатий. Інший лідер опозиції Олександр Мороз продовжує користуватись довірою лише свого усталеного електорату, як і лідер комуністів Петро Симоненко.

Натомість лідер рейтингу нинішній Прем’єр-міністр Віктор Ющенко має непогані стартові позиції в умовах, коли питання наступних президентських виборів ще не достатньо актуалізувалося у громадській думці (майже кожен третій для себе цього питання ще не вирішив), особливо, якщо згадати, що його діяльність на чолі Уряду схвалює 35% респондентів при 15% противників.