"> Політичний календар 03 2002

Підсумки
парламентських виборів 2002 року

У 1998 році українські виборці вперше голосували за пропорційно-мажоритарною системою. Тоді 7 партій та 1 виборчий блок подолали 4% бар’єр. За них було віддано 66% голосів. Чотири роки функціонування Верховної Ради минулого скликання навчили виборців чіткіше розрізняти партії та блоки партій.

31 березня 2002 року депутатські мандати у загальнонаціональному окрузі здобули лише 6 списків партій та блоків («Наша Україна», КПУ, «За єдину Україну!», Блок Юлії Тимошенко, СПУ, СДПУ(о)), проте їх підтримали вже 76% виборців. Лідер виборчих перегонів – Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» не дотягнув до 4%-го бар’єру лише у Луганській області та Севастополі. 3 області Західної України (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська) відмовили у політичній довірі як Комуністичній партії, так і «партії влади» – блоку «За єдину Україну!». Останній не подолав виборчого бар’єру також у столиці.

Крім цих 6 партій та виборчих блоків 4% бар’єр в окремих регіонах подолали лише Блок Наталії Вітренко (у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській областях та місті Києві), блок «Єдність» (у Києві), «Команда озимого покоління» (у Дніпропетровській та Харківській областях) та «Руський блок» (у Криму та Севастополі).

Все це свідчить про кристалізацію політичних симпатій громадян України, а також про прагматизацію їхнього вибору.

Таблиця 1.

Результати виборів 
до Верховної Ради України 
у 2002 та 1998 роках,

(%)

2002 рік

 

1998 рік

 

Виборчий блок «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»

23,58

Комуністична партія України

24,65

Комуністична партія України

20,0

Народний Рух України

9,40

Виборчий блок «За єдину Україну!»

11,83

Виборчий блок «За правду, за народ,
за Україну!» (СПУ та СелПУ)

8,56

Блок Юлії Тимошенко

7,20

Партія зелених України

5,44

Соціалістична партія України

6,88

Народно-демократична партія

5,0

Соціал-демократична партія
України (об’єднана)

6,27

Всеукраїнське об’єднання «Громада»

4,68

 

 

Прогресивна соціалістична партія України

4,05

 

 

Соціал-демократична партія України (об’єднана)

4,01

Усього частка голосів за ці партії

75,76

Усього частка голосів за ці партії

65,79

Виборчий блок політичних партій «Блок Наталії Вітренко»

3,22

Аграрна партія України

3,68

«Жінки за майбутнє»
Всеукраїнське політичне об’єднання

2,11

Партія «Реформи і Порядок»

3,13

Виборчий блок
«Команда озимого покоління»

1,99

Виборчий блок «Трудова Україна»

3,06

Комуністична партія України (оновлена)

1,4

Виборчий блок партій
«Національний фронт»

2,72

Партія зелених України

1,29

Виборчий блок «Партія праці
та Ліберальна партія – разом!»

1,89

Політична партія «Яблуко»

1,15

Виборчий блок «Вперед, Україно!»

1,74

Виборчий блок політичних партій «Єдність»

1,01

Християнсько-демократична партія України

1,30

Виборчий блок
«Демократична партія України – партія «Демократичний союз»

0,88

«Блок демократичних партій – НЕП (народовладдя, економіка, порядок)»

1,23

Партія «Нова генерація України»

0,77

Партія національно-економічного розвитку України

0,94

Виборчий блок політичних партій «Руський блок»

0,70

Виборчий блок «СЛОн –
Соціально-ліберальне об’єднання»

0,91

Виборчий блок «Зубр» (за Україну, Білорусію, Росію)

0,43

Партія регіонального відродження України

0,91

Комуністична партія робітників
і селян

0,41

Всеукраїнська партія трудящих

0,79

Селянська партія України

0,38

Партія «Союз»

0,70

Партія реабілітації тяжкохворих України

0,35

Всеукраїнська партія жіночих ініціатив

0,58

Всеукраїнська партія трудящих

0,34

Республіканська християнська партія

0,54

Всеукраїнське об’єднання християн

0,28

Українська національна асамблея

0,40

Соціал-демократична партія України

0,26

Соціал-демократична партія України

0,32

Виборчий блок
«Народний рух України»

0,15

Партія захисників Вітчизни

0,31

Виборчий блок «Проти всіх»

0,11

Партія духовного, економічного і
соціального прогресу

0,20

Українська морська партія

0,11

Партія мусульман України

0,20

Всеукраїнська партія «Нова сила»

0,10

Виборчий блок «Менше слів»

0,17

Народна партія вкладників та
соціального захисту

0,10

Виборчий блок
«Європейський вибір України»

0,14

Українська політична партія «Християнський рух»

0,09

 

 

Партія всеукраїнського об’єднання лівих «Справедливість»

0,08

 

 

Українська національна асамблея

0,04

 

 

Виборчий блок політичних партій Українська партія та Всеукраїнська партія міжнаціонального порозуміння «Новий світ»

0,04

 

 

Ліберальна партія України (оновлена)

0,03

 

 

Усього частка голосів за партії
та блоки партій, що не подолали 4% бар’єр

24,24

Усього частка голосів за партії та блоки партій, що не подолали 4% бар’єр

34,21

 

Основні тенденції у порівнянні з минулими виборами є такими:

–   уперше в історії незалежної України ліві політичні сили не матимуть найчисельнішої фракції у Верховній Раді. Виборці України значно «поправішали» за останні чотири роки;

–   про політизацію свідомості виборців свідчить і те, що в умовах, коли їм запропонували вибір між лояльністю до влади (блок «За єдину Україну!» – 11,83%) й підтримкою радикальної опозиції (Блок Юлії Тимошенко та СПУ – 14,08%), більше громадян підтримало опозицію;

–   серед партій, які працюватимуть у вищому законодавчому органі, немає «партій одного регіону» (у попередньому скликанні – ПСПУ та «Громада»): більше 4% голосів виборців вони отримали у більшості областей України;

–   лише 6 партій самостійно брали участь в обох кампаніях: КПУ, СДПУ(о), ПЗУ, Всеукраїнська партія трудящих, СДПУ, УНА. За виключенням СДПУ(о), усі вони отримали менше голосів, ніж у попередньому виборчому циклі;

–   у порівнянні з минулими виборами громадяни України стали компетентнішими: вони акуратніше заповнювали бюлетені (нині менше бюлетенів визнані недійсними); чітко розрізняли «політичних двійників» (КПУ(о) отримала 1.4%, блок «Народний рух України» – 0.15%, Всеукраїнська партія трудящих на чолі з О.Морозом – 0.34%); відмовили у мандатах «аполітичним» учасникам виборчого процесу – ПЗУ, об’єднанню «Жінки за майбутнє» та іншим.

Порівняльний аналіз складів депутатського корпусу 1998 та 2002 років

У деяких аспектах склад Верховної Ради, обраної 31 березня 2002 року, помітно відрізняється за соціально-демографічними параметрами від Верховної Ради 1998 року. Насамперед, посилилася тенденція до наступності. Якщо до Верховної Ради 1998 року було обрано 33% тих, хто був народним депутатом у минулому (у тому числі 28% депутатів попереднього скликання і 5% депутатів декількох скликань), то тепер депутатів попереднього скликання було обрано 41%. Водночас відбулося і оновлення складу: 3/5 народних депутатів уперше займуть місця у вищому законодавчому органі країни.

Основні дані щодо характеристик народних обранців представлені у Таблиці 2. Інформація про щойно обраних депутатів отримана Інститутом політики за попередніми результатами виборів у багатомандатному та одномандатних виборчих округах. Інформація про народних депутатів, обраних у 1998 році, подається станом на 1 грудня 1998 року за даними секретаріату Верховної Ради України про зареєстрованих депутатів.

Таблиця 2.

Порівняльна таблиця 
характеристик народних депутатів,

(%)

 

2002

1998

Стать:

 

 

Чоловіча

95

92

Жіноча

5

8

Вік:

 

 

До 30 років

2

3

30-49 років

52

69

Більше 50 років

46

28

Освіта:

 

 

Середня спеціальна

1

3

Незакінчена вища

1

1

Вища

98

96

Місце проживання:

 

 

Київ

58

Обласні центри

28

Міста та селища міського типу

11

Село

3

Партійність:

 

 

Члени партій

67

68

Безпартійні

33

32

Самовисування:

40

57

 

За результатами нових виборів Верховна Рада стала більш чоловічою і більш старшою. Якщо у попередній Раді було 8% жінок і тільки кожний четвертий (28%) у віці, старшому 50-ти років, то у новообраній: жінок – 5% і майже кожний другий (46%) – старший за 50 років. Тільки 9 жінок були обрані в одномандатних округах. Водночас у прохідних частинах партійних списків зосереджені старші за віком народні депутати, ніж ті, хто переміг в одномандатних округах.

Майже всі народні обранці мають вищу освіту: 98% у нинішньому складі та 96% у попередньому. Більше половини українських законодавців (58%) живе у Києві (в прохідній частині списків шести партій, які подолали 4% бар’єр, три чверті депутатів постійно проживає у Києві).

Вибори 2002 року стали помітним кроком у розвитку партійної системи України. Хоча співвідношення членів партії та безпартійних фактично не змінилося – у нинішньому році до парламенту обрано 67% членів партій, а в попередній їх було 68%, – проте самовисуванців стало значно менше. Якщо в 1998 році серед обраних депутатів 57% були самовисуванця­ми, то у 2002 році обрано 40% самовисуванців. В одномандатних округах найбільше обра­но від блоку «За єдину Україну!» (68 депутатів) і Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (42 депутата).

Склад нової Верховної Ради за посадами (заняттям) зазнав певних, проте не радикальних, змін. На 8% зросла частка власне народних депутатів. Не змінилася частка підприємців – кожний п’ятий і у 1998 році, й у 2002 році займався до обрання бізнесом. На 3 відсот­ки зменшилася частка працівників громадських організацій, працівників соціально-культурної сфери, керівників та працівників державних підприємств: відповідно кожний двадцятий депутат цьогорічного скликання працював саме там. На 2% зросла частка керівни­ків та працівників міністерств та відомств і нині складає 5% депутатів. Кожний двадцятий новообраний працював або в апараті якоїсь партії, або в апараті парламенту. Стали народ­ними депутатами й тимчасово непрацюючі, пенсіонери та робітники. Однак їх буквально одиниці.

Таблиця 3.

Зміни у структурі Верховної Ради
України за посадами (заняттям) 
народних депутатів до обрання,

(%)

 

2002

1998

Народні депутати України

41

33

Підприємці

21

21

Керівники органів місцевої виконавчої влади та самоврядування

9

8

Працівники соціально-культурної сфери

6

9

Працівники громадських організацій

5

8

Керівники та працівники міністерств та відомств

5

3

Партійні працівники, працівники Секретаріату Верховної Ради

5

2

Керівники й працівники державних підприємств

4

7

Тимчасово непрацюючі

0,4

0,7

Пенсіонери

1

0,5

Робітники

0,6

1,3

Інші

2

6,5

Регіональний вимір виборів

Регіональний вимір виборів має низку особливостей. По-перше, досвід «Громади», яка у 1998 році левову частку голосів виборців отримала у Дніпропетровській області, був частково відтворений і на нинішніх виборах. У Донецькій області саме місцевий патріотизм керував волевиявленням жителів. Блок «За єдину Україну!», а фактично Партія регіонів, отримав тут 36.8% голосів виборців, а частка жителів Донецької області серед усіх громадян, які підтримали цей блок, склала 31%. Тобто кожний третій прихильник блоку – це донеччанин. На виборах 1998 року «місцеві політичні об’єднання» – блок «Трудова Україна» та блок «Партія праці та Ліберальна партія – разом!» заручилися підтримкою 21.5% виборців.

По-друге, виборці Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей сформували б парламент лише з двох блоків: «Наша Україна» та Блоку Юлії Тимошенко. Інші партії та блоки не отримали тут більше 3.3% голосів.

По-третє, найпомітнішою тенденцією стало істотне зменшення електоральної підтримки лівих політичних партій на півночі України. Якщо у 1998 році на Сумщині за КПУ, блок Соціалістичної та Селянської партій, ПСПУ проголосувало 59% виборців, то нині тут переміг блок «Наша Україна», а за КПУ, СПУ та Блок Наталії Вітренко проголосували 36% тих, хто брав участь у голосуванні. Аналогічна картина у Чернігівській області. В 1998 році за КПУ, блок Соціалістичної та Селянської партій, ПСПУ голосували 56%, а тепер кожний четвертий підтримав «Нашу Україну», а за КПУ та СПУ голосував кожний третій (32%).

Не зважаючи на спробу актуалізувати проблему суттєвих розбіжностей, а то й розколу України на дві частини, результати голосування засвідчили відсутність такого конфлікту.


Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
----------------
Рейтинг кандидатів у Президенти України
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
----------------
Інші новини
----------------


© Copyright Інститут Політики, 1999-2003.
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.