Уряд Анатолія Кінаха:парламентська оцінка діяльності
Кабінет Міністрів України на чолі з Анатолієм Кінахом працює з 25 травня 2001 року. З моменту формування нинішнього складу Уряду експерти схилялись до думки про перехідний виборчий характер його діяльності. Кабінет Міністрів досі діє без зрозумілої стратегії та без затвердженої Верховною Радою України Програми діяльності. Саме тому український парламент IV скликання на своїй першій сесії активно обговорював діяльність Уряду. Верховна Рада розглянула питання про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», про Програму діяльності Кабінету Міністрів України на 2002-2004 роки, про стан виконання Закону України «Про Державний бюджет України» за перше півріччя 2002 року та про використання коштів з Резервного фонду Кабінету Міністрів у поточному році.
Державний бюджет України за 2001 рік
Парламентський розгляд цього питання фактично розпочав процедуру відставки нинішнього Уряду. Після обговорення бюджетної політики Кабінету Міністрів за 2001 рік, стало очевидним, що діяльність Уряду буде визнано незадовільною. Серед головних застережень парламентарями називалось неадекватне виконання видаткової частини Державного бюджету України. Структура видаткової частини Державного бюджету за класифікаційними ознаками свідчить, що 79,65% або 4/5 видатків витрачається на виплати відсотків із зобов’язань, державне управління, соціальні зобов’язання держави та видатки, пов’язані з економічною діяльністю, які розглядаються як обов’язкові бюджетні видатки. І лише 1/5 видатків зосереджена на найважливіших і найболючіших для розвитку суспільства складових: освіта, наука, культура, охорона здоров’я, ЗМІ тощо. З наведених у Додатках таблиць видно, що найвищий рівень фінансування в 2001 році було забезпечено структурам державного управління (110,2), правоохоронній діяльності (125,3), національній обороні (109,5). В той час, як видатки на охорону здоров’я, культуру та мистецтво мають один з найменших рівнів фінансування за 2001 рік, зокрема, стаття «культура та мистецтво» профінансована на 65,9%, «охорона здоров’я» – на 89,9%. Наводились факти незаконного і неефективного використання коштів Державного бюджету на загальну суму 3 432 млн. грн. та 17,8 млн. дол. США (за даними Рахункової палати).
Серед аргументів щодо незадовільної діяльності Уряду в бюджетній сфері були також наведені численні факти нецільового використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України.
Зростання окремих показників соціально-економічного розвитку не забезпечило виконання затверджених показників загального фонду Державного бюджету. А саме: при зростанні реального ВВП на 9,1% до Державного бюджету надійшло 39 726,5 млн. грн., або 94,7% до встановленого законом призначень. Не виконані планові надходження доходів до загального фонду Державного бюджету та не проведені передбачені видатки. Реальні втрати бюджету від надання пільг склали 29,8 млрд. грн.
Протягом 2001 року Урядом та Верховною Радою України введено законами додатково 33 види нових пільг в оподаткуванні, без відповідної компенсації втрат надходжень, внаслідок чого бюджет не одержав 958 млн. грн. доходів. За 2001 рік, в цілому по Україні, пільгами в оподаткуванні скористалися 128 тис. юридичних осіб.
Все це дало підстави Верховній Раді України визнати незадовільною роботу Кабінету Міністрів по виконанню Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік». За це рішення проголосували 233 народні депутати.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України на 2002-2004 роки
Згідно з документом, поданим Кабінетом Міністрів, Уряд визначив стратегічною метою досягнення Україною європейського рівня соціально-економічного розвитку та демократії шляхом проведення реформ і організації продуктивної праці. Головними пріоритетами у сфері внутрішньої політики на цей період Кабінет Міністрів вважає:
– становлення середнього класу, динамічне підвищення якості життя населення, розв’язання проблем бідності;
– створення макроекономічних умов для стійкого розвитку національної економіки;
– впровадження інноваційної моделі розвитку;
– спрямування структурних зрушень в економіці на ефективне функціонування реального сектору;
– посилення ролі регіонів у забезпеченні економічного зростання та їх відповідальності за розв’язання соціальних проблем;
– зміцнення обороноздатності держави;
– захист прав і свобод людини та громадянина, зміцнення законності й правопорядку.
У сфері зовнішньоекономічної політики:
– вступ до Світової організації торгівлі та спрямування на європейську інтеграцію;
– впровадження нових механізмів державної підтримки розвитку експорту;
– реалізація потенціалу торговельно-економічного співробітництва з Росією та іншими державами-учасницями СНД на умовах рівноправного партнерства і взаємної вигоди;
– захист інтересів вітчизняних товаровиробників;
– поглиблення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.
У цілому Програма носить загальний, декларативний та популістський характер. Це відзначають не лише політики, а й фахівці. Зокрема, про це йдеться у висновку науково-експертного управління Верховної Ради України.
Програма не грунтується на адекватній і критичній оцінці сучасного стану справ, у ній відсутня статистика за попередній період та, відповідно, занадто коротко і невиправдано оптимістично визначені завдання на 2002-2004 роки.
Програма також обходить, або ж занадто поверхнево зачіпає такі важливі на сьогодні проблеми як:
– тіньова економіка;
– корупція;
– реорганізація державного управління (перехід від галузевих принципів до функціональних);
– реформа бюджетної сфери;
– демографічна ситуація;
– погіршення структури економіки за останні роки;
– надмірна енергоємність валового внутрішнього продукту тощо.
До недоліків Програми слід також віднести відсутність концептуальних підходів до вирішення найгостріших соціальних проблем, а саме: бідності, безробіття, безпритульності, СНІД у та наркоманії, демографічної ситуації тощо.
Після обговорення Верховна Рада України прийняла рішення взяти до відома Програму діяльності Кабінету Міністрів, доручити Уряду доопрацювати її з урахуванням пропозицій та зауважень усіх суб’єктів законодавчої ініціативи і подати до Верховної Ради після прийняття Держбюджету на 2003 рік.
Таким чином, Уряд Анатолія Кінаха не зміг заручитися підтримкою Верховної Ради України IV скликання під час роботи її першої сесії. Так звана політична відставка нинішнього Кабінету Міністрів не закінчилася правовою тільки з однієї причини – відсутності бачення парламентом структури та принципу формування нового коаліційного Уряду. Досі дебатуються щонайменше дві версії структури парламентської більшості та, відповідно, коаліційного Уряду. Згідно з першою, парламентська більшість формується як пропрезидентська політична сила, яка за домінуючої ролі Президента визначає склад наступного Уряду. За другим підходом, парламентська більшість повинна мати природу проурядового утворення, де політичні сили за погодженням з Президентом визначають не лише склад Уряду, а й спільну програму дій на найближчу перспективу. Як відомо, ініціатори пропрезидентської парламентської більшості не змогли змобілізувати 226 голосів для підписання відповідної угоди, в той час як прихильники проурядової більшості активізували переговорний процес. Експерти схиляються до думки, що деякі голосування в парламенті, зокрема про визнання незадовільною діяльності Уряду про виконання Державного бюджету за 2001 рік, свідчать про готовність певних депутатських груп, що утворилися на базі «Єдиної України», домовлятися з опозиційними силами на предмет формування парламентської більшості та складу нового коаліційного Уряду.
|
|
 Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
---------------- Рейтинг кандидатів у Президенти України
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
---------------- Інші новини---------------- |
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.