РЕКОМЕНДАЦІЯ
Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1622 (2003)^[1]

Виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань

1. Парламентська Асамблея звертає увагу на свою Резолюцію 1346 (2003) щодо виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань.

 2. З урахуванням викладених у Резолюції положень, Асамблея інформує Комітет Міністрів про те, що хоча Україною був досягнутий помітний прогрес з часу прийняття Асамблеєю Резолюції 1262 (2001) Україна ще не виконала всі свої обов’язки та зобов’язання як країна-член Ради Європи. Таким чином, Асамблея вирішує продовжити процедуру моніторингу по відношенню до України у тісній співпраці з українською делегацією.

 3. Асамблея рекомендує Комітету Міністрів:

 і. спонукати органи влади України покращити співпрацю з Радою Європи з метою забезпечення повної відповідності українського законодавства та практики принципам та стандартам Ради Європи, особливо стандартам, гарантованим Європейською Конвенцією з прав людини, а також повну відповідність рішенням Європейського Суду з прав людини. Це стосується індивідуальних та загальних заходів, що можуть вимагатись;

 іі. забезпечити у співпраці з Європейською Комісією остаточне виконання Спільної Програми щодо Посилення Демократичної Стабільності в Україні;

 ііі. звернутися до відповідних органів влади України для створення для національних меншин необхідних умов для підтримки їх особливої культури, історії, мови та релігії, зокрема, за допомогою доступу до освіти рідною мовою;

 іv. закликати органи влади України провести повне реформування органів прокуратури у відповідності з принципами та стандартами Ради Європи, а також виконати у тісній співпраці з відповідними органами Ради Європи Спільний План Дій щодо реформування органів прокуратури України;

 v. забезпечити введення спеціальної програми тренувань з питань прав людини для українських прокурорів та суддів з метою розвитку демократичної практики їхньої діяльності;

 vі. інтенсифікувати програми співпраці між Радою Європи та Україною, насамперед для виконання Плану Дій для Медіа, з огляду на необхідність надання допомоги органам влади України в їхніх зусиллях щодо забезпечення основних прав та свобод, особливо стосовно свободи слова та засобів масової інформації.