Сергій Макеєв,
доктор соціології

Громадяни за дотримання конституції у питаннях формування
єдиного економічного простору
та щодо виборів президента

На замовлення Інституту політики “Українське демократичне коло” 2-10 жовтня 2003 року провело всеукраїнського опитування. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони країни. За місцем проживання опитано 1000 респондентів віком від 18 років.

На основі аналізу отриманих відповідей можна констатувати: громадяни припускають, що Угода про Єдиний економічний простір, яка підписана у вересні в Криму президентами чотирьох країн, може включати чи запускати механізми, які загрожуватимуть національним інтересам України, задекларованим Конституцією. Окремі політики намагалися пояснити, якими саме можуть бути подібні механізми. Проте дійсність стала найпереконливішим аргументом в обґрунтуванні припущень громадян та доводів політиків. Будівництво дамби до острова Тузла – опитування проводилося до цих подій – фактично означає, що Угода про єдиний економічний простір трактується по той бік Керченської протоки як Угода і про єдиний політичний простір. Іншими словами, економіка в просторі чотирьох країн не лише домінує над політикою, а може її ігнорувати. І це залишиться неспростовним незалежно від того, перетне чи не перетне дамба державний кордон України.

У засобах масової інформації аналітики та журналісти неодноразово відмічали, що офіційні органи та відповідальні посадовці провалили пропагандистську кампанію щодо Єдиного економічного простору. Здається, на найвищому урядовому рівні відсутні люди з навичками загальноприйнятого та цивілізованого спілкування з пресою і власними громадянами. Проведене опитування ще раз підтвердило це твердження: 79% українців чули, що Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану підписали Угоду про формування ЄЕП, проте 82% не знають, про що саме йдеться у даній Угоді, адже вони не знайомилися з нею особисто. Тільки кожний шостий опитаний поцікавився змістом документу, який, за задумом її підписантів, зніме явні та приховані бар’єри на шляху товарів, фінансових потоків та людей.

Рис. 1
Чи чули Ви про те, що Президенти України, Росії, 
Білорусі та Казахстану підписали Угоду про формування ЄЕП? 
(%)

Рис. 2 
Чи знайомилися Ви особисто з 
Угодою про формування Єдиного економічного простору?
(%)

Загалом ідея створення єдиного, спільного для чотирьох країн, ринку товарів та робочої сили сприймається населенням України. Однак проведене опитування засвідчило, що громадяни ставляться до окремих положень Угоди із серйозними застереженнями. Так, в рамках ЄЕП планується створення наднаціонального органу, голоси для прийняття рішення в якому розподілятимуться відповідно до економічного потенціалу країн-учасників. Частка України складатиме приблизно 10%. Серед опитаних підтримують створення такого органу 18%, а не підтримують – 50%. Кожний третій не мав усталеної думки з цього приводу.

Таблиця 1
В Єдиному економічному просторі рішення будуть прийматися
наднаціональним органом, де 89% голосів належатиме Росії,
10% – Україні, 10% – Білорусі та Казахстану разом.
Ви підтримуєте чи не підтримуєте створення такого органу?
(%)

 Отже, прийнятна сама по собі ідея, вважають громадяни України, не повинна відміняти чи послаблювати фундаментальні засади суверенітету держави. Фактично опитані наказують політикам бути обережними й принциповими в питаннях, які здатні вступати у протиріччя з положеннями Конституції. Зрозуміло, що єдиний простір формується за рахунок помітних і непомітних поступок у правах кожної з держав, а можливо й у національних інтересах. Респонденти ж масово переконані в тому, що це не повинно бути однобічною поступкою. І тому, лише 14% населення вважають за можливе затвердження Верховною Радою того тексту Угоди, який був підписаний Президентом Л. Кучмою в Ялті. 19% рекомендують парламенту взагалі не ратифікувати її, а 34% наполягають на вилученні тих положень Угоди, які суперечать Конституції України. Тобто переконаних противників Угоди в Україні більше, ніж переконаних прибічників. А наймасовішою категорією, до якої належить кожний третій опитаний, є обережні оптимісти, які радять ретельно прорахувати можливі вигоди та витрати.

Таблиця 2
Угода про формування Єдиного економічного простору
буде затверджуватися Верховною Радою України.
На Ваш погляд, як має діяти Верховна Рада?
(%) 

Перспектива введення єдиної грошової одиниці в єдиному ж економічному просторі половині (50%) опитаних видається природною і вони б підтримали подібну акцію. При цьому, 20% бачать такою єдиною одиницею російський рубль і стільки ж (20%) – гривню. Водночас, досить багато (35%) й тих, хто проти відмови від одного із символів незалежності й суверенності, яким є гроші.

Очевидно не до вподоби громадянам й “дике полювання” на Конституцію, яке називають “політичною реформою”. У вересні з’явилися ще два законопроекти і чим більше їх, тим настійливіше громадяни наполягають на своєму конституційному праві обирати Президента країни. 

Таблиця 3
Згідно з Конституцією Президент України
обирається шляхом усенародного голосування.
Зараз пропонують змінити процедуру обрання Президента.
На Ваш погляд, яким чином має обиратися Президент?
(%) 

 Фактично люди бажають брати участь у розподілі повноважень між гілками влади й балансувати співвідношення політичних сил у масштабі всієї країни. При цьому, 20% опитаних готові вдатися до страйків та демонстрацій для того, щоб відстоювати своє право змінювати вищу державну владу та декларувати свою позицію з цього питання, 27% збирали б підписи на вимогу проведення референдуму. Тільки кожний п’ятий збайдужіло спостерігав би, як його позбавляють права обирати й бути обраним Президентом України.

Зовнішні та внутрішні зазіхання на Конституцію України, ініційовані Угодою про Єдиний економічний простір та так званою “політичною реформою”, стали знаком беззахисності Основного Закону країни. Громадяни закликають політиків повернутися у правове поле й зважати на Конституцію при прийнятті рішень, що стосуються всіх разом й кожного окремо.