Сергій Стукало,
виконавчий директор “Українського демократичного кола”

Ставлення громадян України до Єдиного економічного простору
та ідеї висунення Леоніда Кучми на третій термін

“Українське демократичне коло” на замовлення Інституту політики 1-9 листопада 2003 року провело всеукраїнське опитування. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює усі регіони країни. За місцем проживання опитано 1000 респондентів віком від 18 років.

Ставлення українців до подій навколо острова Коса Тузла

У жовтні 2003 року виникла напруга у відносинах між Україною та Росією у зв’язку з будівництвом російською стороною дамби в Керченській протоці у напрямку українського острова Коса Тузла. Будівництво гідротехнічної споруди та події, що були пов’язані з ситуацією у Керченській протоці, викликали серйозну стурбованість в українському суспільстві. Нас цікавило те, як пересічні українці оцінювали ситуацію в Керченській протоці (див. Таблицю 1).

Таблиця 1.
Як Ви вважаєте, будівництво Росією дамби в Керченській протоці
біля острова Тузла без узгодження з Україною є проявом неповаги
до суверенітету та територіальної цілісності України чи ні?,
(%)

Як бачимо, значна кількість українців (68%) вважає, що будівництво Росією дамби в Керченській протоці біля острова Коса Тузла без узгодження з українською стороною є проявом неповаги до суверенітету та територіальної цілісності України. Лише 13% опитаних не вважали, що дії Росії є проявом неповаги, а 19% вагалися з відповіддю.

Слід зазначити, що громадська думка українців і росіян щодо подій навколо Керченської протоки є майже діаметрально протилежною. Про це свідчать результати загальноросійського опитування (1500 респондентів), проведеного відомою російською дослідницькою структурою Фонд “Общественное мнение”. Громадян Росії, які хоч щось знали про напругу між Україною та Росією у зв’язку з будівництвом дамби (а таких виявилося 72%), запитали про те, хто, на їх думку, правий у суперечці з приводу будівництва дамби у Керченській протоці біля острова Тузла – Росія чи Україна. Майже половина респондентів (46%) була переконана, що правою є Росія. Тільки 2% респондентів дотримувалися протилежної думки, вважаючи, що правда на боці України (25% вагалися з відповіддю). Опитування Фондом “Общественное мнение” 130 російських експертів (представників регіональних владних, інтелектуальних і медіа еліт) дало ще разючіші результати – понад 60% вважало, що у суперечці права Росія.

Ставлення українців до Єдиного економічного простору
після подій у Керченські протоці

Ставлення громадян України до формування Єдиного економічного простору вивчалося “Українським демократичним колом” у жовтні 2003 року – до загострення відносин між Україною та Росією через будівництво дамби біля острова Коса Тузла. Для того, щоб перевірити, чи відбулись якісь зміни у ставленні до ЄЕП після подій, пов’язаних із ситуацією у Керченській протоці, у листопаді респондентам поставили ті ж самі чотири запитання щодо формування Єдиного економічного простору (див. Таблиці 2-5).

Певні зміни відсоткових розподілів відбулися лише стосовно одного запитання. У зв’язку з тим, що відповідно до Угоди про формування ЄЕП рішення в Єдиному економічному просторі будуть прийматися наднаціональним органом, де 80% голосів належатиме Росії, 10% – Україні, 10% – Білорусі та Казахстану, респондентам ставилося запитання, чи підтримують вони створення такого наднаціонального органу. У листопаді порівняно з жовтнем статистично значуще збільшилась кількість українців, що не підтримують створення такої інституції – з 50% до 55% (підтримують лише 16%, вагалися з відповіддю 29%).

Три чверті українців (76%) чули про те, що Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану підписали Угоду про формування Єдиного економічного простору; не чули про це – 23%.

Переважна частина громадян України (83%) особисто не знайома з Угодою про формування Єдиного економічного простору (ознайомилися 16%).

Таблиця 2.
Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану
підписали Угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП).
Ви чули про це чи ні?
(%)

Таблиця 3.
Чи знайомились особисто Ви з Угодою
про формування Єдиного економічного простору?
(%)

Таблиця 4.
В Єдиному економічному просторі рішення будуть прийматися
наднаціональним органом, де 80% голосів належатиме Росії, 10% – Україні, 
10% – Білорусі та Казахстану. Ви підтримуєте створення такого органу чи ні?
(%)

Таблиця 5.
Угода про формування Єдиного економічного простору
буде затверджуватися Верховною Радою України.
На Ваш погляд, як має діяти Верховна Рада?
(%)

Відповідаючи на запитання про те, як має діяти Верховна Рада України, розглядаючи Угоду про формування Єдиного економічного простору, 19% респондентів вважають, що Угоду взагалі не треба ратифіковувати; Угоду, на думку 33% опитаних, можна затвердити, вилучивши ті положення, що суперечать Конституції України. 14% підтримують ратифікацію Угоди, що була підписана Президентом; 33% вагалися з відповіддю.

Таким чином, 52% громадян України не підтримують ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору у тій редакції, що була укладена в місті Ялта 19 вересня 2003 року.

Громадяни України стурбовані можливістю нечесних виборів
і висунення Леоніда Кучми на третій термін

Переважна більшість українців (72%) вважає, що президентські вибори 2004 року не будуть чесними та демократичними. Лише 6% опитаних дотримуються протилежної думки, сподіваючись на те, що вибори будуть чесними та демократичними; (див. Таблицю 6).

Таблиця 6.
Залишився рік до виборів Президента України.
Як Ви вважаєте, ці вибори будуть чесними та демократичними чи ні?
(%)

Уяви пересічних українців про найбільші загрози демократичним виборам відображені у Таблиці 7.

Таблиця 7^[1].
На Ваш погляд, що є найбільшою загрозою для чесних і демократичних виборів?
(%)

Найбільшими загрозами для чесних і демократичних виборів опитані вважають: підкуп виборців (48%); фальсифікацію результатів виборів (47%); утручання влади у виборчий процес (41%); адміністративний тиск на виборців (38%); тіньове фінансування виборчих кампаній окремих кандидатів (38%); використання брудних технологій у виборчій кампанії (32%); відсутність реальної відповідальності за порушення виборчого законодавства (29%); нерівність доступу кандидатів до засобів масової інформації (26%); недосконалість виборчого законодавства (24%); недостатню політичну культуру виборців (22%); наявність політичної цензури у засобах масової інформації (16%); фізичну ліквідацію окремих кандидатів (16%).

Три чверті українців (76%) не підтримують ідею висунення Леоніда Кучми кандидатом у Президенти України – на третій термін (див. Таблицю 8).

Таблиця 8.
Ви підтримуєте ідею висунення Леоніда Кучми
кандидатом у Президенти України (на третій термін) чи ні?
(%)

Лише кожен десятий виборець підтримує ідею третього терміну Леоніда Кучми. Зрозуміло, що приблизно така ж частка готова проголосувати за нього восени 2004 року (див. таблицю 9).

Таблиця 9.
Якщо Леонід Кучма буде єдиним кандидатом від влади
у Президенти України, Ви проголосуєте за нього чи ні?
(%)

Електоральний президентський рейтинг

Лідером електорального президентського рейтингу впродовж тривалого часу залишається Віктор Ющенко (див. Таблицю 10).

Таблиця 10
Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі,
за кого з цих політиків Ви проголосували б?
(%)

Якби вибори Президента України відбувалися зараз, то найбільше голосів отримав би Віктор Ющенко – 23%. Друге та третє місця поділяють Петро Симоненко (12%) та Віктор Янукович (11%).

Дані щодо антирейтингу відображені у Таблиці 11.

Таблиця 11^[2].
За кого з цих політиків Ви не стали б голосувати ні за яких умов?
(%)

Єдиний кандидат від влади та від опозиції

Задля з’ясування електорального потенціалу можливих кандидатів від влади, а також від опозиції, респондентам пропонувалась низка проективних ситуацій.

Припустимо, що 6 пропрезидентських партій (Аграрна партія України, Народно-демокра­тична партія, Партія промисловців і підприємців України, Партія регіонів, політична партія “Трудова Україна”, Соціал-демократична партія України (об’єднана) висунуть єдиного кандидата на посаду Президента України – Віктора Януковича або Віктора Медведчука, або Сергія Тігіпка. Можливі дії виборців відображено у Таблицях 12-14.

Таблиця 12.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від пропрезидентських партій
буде Віктор Янукович, то Ви проголосуєте за нього чи ні?
(%)

Таблиця 13.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від пропрезидентських партій
буде Віктор Медведчук, то Ви проголосуєте за нього чи ні? 
(%)

Таблиця 14.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від пропрезидентських партій
буде Сергій Тігіпко, то Ви проголосуєте за нього чи ні?
(%)

Ці дані свідчать про те, що, зважаючи на уподобання виборців, найкращим єдиним кандидатом від пропрезидентських сил є Віктор Янукович, оскільки за цих умов за нього готові проголосувати 20%. Удвічі менше виборців готові проголосувати за єдиного кандидата від влади, якщо ним буде Віктор Медведчук (10%) або Сергій Тигіпко (8%).

Таким самим чином моделювалася ситуація й для можливого єдиного кандидата від опозиції.

Припустимо, що опозиційні сили висунуть єдиного кандидата на посаду Президента України – Віктора Ющенка або Олександра Мороза, або Юлію Тимошенко. Те, як би діяли виборці у цих ситуаціях, відображено у Таблицях 15-17.

Таблиця 15.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від опозиційних сил
буде Віктор Ющенко, то Ви проголосуєте за нього чи ні?
(%)

Таблиця 16.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від опозиційних сил
буде Олександр Мороз, то Ви проголосуєте за нього чи ні?
(%)

Таблиця 17.
Якщо єдиним кандидатом на посаду Президента від опозиційних сил
буде Юлія Тимошенко, то Ви проголосуєте за неї чи ні?
(%)

Таким чином, із числа можливих кандидатур в якості єдиного кандидата на посаду Президента від опозиційних сил найбільшою підтримкою українців користується б Віктор Ющенко. За нього готові проголосувати удвічі більше виборців, ніж за будь-якого іншого єдиного кандидата від опозиції – Олександра Мороза чи Юлію Тимошенко.