Сергій Стукало,
Ставлення громадян України до Єдиного економічного простору
“Українське демократичне коло” на замовлення Інституту політики 1-9 листопада 2003 року провело всеукраїнське опитування. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює усі регіони країни. За місцем проживання опитано 1000 респондентів віком від 18 років. Ставлення українців до подій навколо острова Коса Тузла У жовтні 2003 року виникла напруга у відносинах між Україною та Росією у зв’язку з будівництвом російською стороною дамби в Керченській протоці у напрямку українського острова Коса Тузла. Будівництво гідротехнічної споруди та події, що були пов’язані з ситуацією у Керченській протоці, викликали серйозну стурбованість в українському суспільстві. Нас цікавило те, як пересічні українці оцінювали ситуацію в Керченській протоці (див. Таблицю 1). Таблиця 1.
Як бачимо, значна кількість українців (68%) вважає, що будівництво Росією дамби в Керченській протоці біля острова Коса Тузла без узгодження з українською стороною є проявом неповаги до суверенітету та територіальної цілісності України. Лише 13% опитаних не вважали, що дії Росії є проявом неповаги, а 19% вагалися з відповіддю. Слід зазначити, що громадська думка українців і росіян щодо подій навколо Керченської протоки є майже діаметрально протилежною. Про це свідчать результати загальноросійського опитування (1500 респондентів), проведеного відомою російською дослідницькою структурою Фонд “Общественное мнение”. Громадян Росії, які хоч щось знали про напругу між Україною та Росією у зв’язку з будівництвом дамби (а таких виявилося 72%), запитали про те, хто, на їх думку, правий у суперечці з приводу будівництва дамби у Керченській протоці біля острова Тузла – Росія чи Україна. Майже половина респондентів (46%) була переконана, що правою є Росія. Тільки 2% респондентів дотримувалися протилежної думки, вважаючи, що правда на боці України (25% вагалися з відповіддю). Опитування Фондом “Общественное мнение” 130 російських експертів (представників регіональних владних, інтелектуальних і медіа еліт) дало ще разючіші результати – понад 60% вважало, що у суперечці права Росія. Ставлення українців до Єдиного економічного простору Ставлення громадян України до формування Єдиного економічного простору вивчалося “Українським демократичним колом” у жовтні 2003 року – до загострення відносин між Україною та Росією через будівництво дамби біля острова Коса Тузла. Для того, щоб перевірити, чи відбулись якісь зміни у ставленні до ЄЕП після подій, пов’язаних із ситуацією у Керченській протоці, у листопаді респондентам поставили ті ж самі чотири запитання щодо формування Єдиного економічного простору (див. Таблиці 2-5). Певні зміни відсоткових розподілів відбулися лише стосовно одного запитання. У зв’язку з тим, що відповідно до Угоди про формування ЄЕП рішення в Єдиному економічному просторі будуть прийматися наднаціональним органом, де 80% голосів належатиме Росії, 10% – Україні, 10% – Білорусі та Казахстану, респондентам ставилося запитання, чи підтримують вони створення такого наднаціонального органу. У листопаді порівняно з жовтнем статистично значуще збільшилась кількість українців, що не підтримують створення такої інституції – з 50% до 55% (підтримують лише 16%, вагалися з відповіддю 29%). Три чверті українців (76%) чули про те, що Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану підписали Угоду про формування Єдиного економічного простору; не чули про це – 23%. Переважна частина громадян України (83%) особисто не знайома з Угодою про формування Єдиного економічного простору (ознайомилися 16%). Таблиця 2.
Таблиця 3.
Таблиця 4.
Таблиця 5.
Відповідаючи на запитання про те, як має діяти Верховна Рада України, розглядаючи Угоду про формування Єдиного економічного простору, 19% респондентів вважають, що Угоду взагалі не треба ратифіковувати; Угоду, на думку 33% опитаних, можна затвердити, вилучивши ті положення, що суперечать Конституції України. 14% підтримують ратифікацію Угоди, що була підписана Президентом; 33% вагалися з відповіддю. Таким чином, 52% громадян України не підтримують ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору у тій редакції, що була укладена в місті Ялта 19 вересня 2003 року. Громадяни України стурбовані можливістю нечесних виборів Переважна більшість українців (72%) вважає, що президентські вибори 2004 року не будуть чесними та демократичними. Лише 6% опитаних дотримуються протилежної думки, сподіваючись на те, що вибори будуть чесними та демократичними; (див. Таблицю 6). Таблиця 6.
Уяви пересічних українців про найбільші загрози демократичним виборам відображені у Таблиці 7. Таблиця 7[1].
Найбільшими загрозами для чесних і демократичних виборів опитані вважають: підкуп виборців (48%); фальсифікацію результатів виборів (47%); утручання влади у виборчий процес (41%); адміністративний тиск на виборців (38%); тіньове фінансування виборчих кампаній окремих кандидатів (38%); використання брудних технологій у виборчій кампанії (32%); відсутність реальної відповідальності за порушення виборчого законодавства (29%); нерівність доступу кандидатів до засобів масової інформації (26%); недосконалість виборчого законодавства (24%); недостатню політичну культуру виборців (22%); наявність політичної цензури у засобах масової інформації (16%); фізичну ліквідацію окремих кандидатів (16%). Три чверті українців (76%) не підтримують ідею висунення Леоніда Кучми кандидатом у Президенти України – на третій термін (див. Таблицю 8). Таблиця 8.
Лише кожен десятий виборець підтримує ідею третього терміну Леоніда Кучми. Зрозуміло, що приблизно така ж частка готова проголосувати за нього восени 2004 року (див. таблицю 9). Таблиця 9.
Електоральний президентський рейтинг Лідером електорального президентського рейтингу впродовж тривалого часу залишається Віктор Ющенко (див. Таблицю 10). Таблиця 10
Якби вибори Президента України відбувалися зараз, то найбільше голосів отримав би Віктор Ющенко – 23%. Друге та третє місця поділяють Петро Симоненко (12%) та Віктор Янукович (11%). Дані щодо антирейтингу відображені у Таблиці 11. Таблиця 11[2].
Єдиний кандидат від влади та від опозиції Задля з’ясування електорального потенціалу можливих кандидатів від влади, а також від опозиції, респондентам пропонувалась низка проективних ситуацій. Припустимо, що 6 пропрезидентських партій (Аграрна партія України, Народно-демократична партія, Партія промисловців і підприємців України, Партія регіонів, політична партія “Трудова Україна”, Соціал-демократична партія України (об’єднана) висунуть єдиного кандидата на посаду Президента України – Віктора Януковича або Віктора Медведчука, або Сергія Тігіпка. Можливі дії виборців відображено у Таблицях 12-14. Таблиця 12.
Таблиця 13.
Таблиця 14.
Ці дані свідчать про те, що, зважаючи на уподобання виборців, найкращим єдиним кандидатом від пропрезидентських сил є Віктор Янукович, оскільки за цих умов за нього готові проголосувати 20%. Удвічі менше виборців готові проголосувати за єдиного кандидата від влади, якщо ним буде Віктор Медведчук (10%) або Сергій Тигіпко (8%).
Таким самим чином моделювалася ситуація й для можливого єдиного кандидата від опозиції. Припустимо, що опозиційні сили висунуть єдиного кандидата на посаду Президента України – Віктора Ющенка або Олександра Мороза, або Юлію Тимошенко. Те, як би діяли виборці у цих ситуаціях, відображено у Таблицях 15-17. Таблиця 15.
Таблиця 16.
Таблиця 17.
Таким чином, із числа можливих кандидатур в якості єдиного кандидата на посаду Президента від опозиційних сил найбільшою підтримкою українців користується б Віктор Ющенко. За нього готові проголосувати удвічі більше виборців, ніж за будь-якого іншого єдиного кандидата від опозиції – Олександра Мороза чи Юлію Тимошенко.
[1]Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли вибрати усі відповіді, що збігаються з їхньою думкою. [2]Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли вибрати усі відповіді, що збігаються з їхньою думкою. |
Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
---------------- Рейтинг кандидатів у Президенти України ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45) ---------------- Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44) ---------------- Інші новини ---------------- |
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.