ДУМКА КИЯН ТА ЕКСПЕРТІВ ПРО ГОЛОВНІ ПОДІЇ
В УКРАЇНІ ТА СТОЛИЦІ

10–21 листопада 2000 року на замовлення Інституту політики компанія GfK-USM (Українські опитування та дослідження ринку) провела опитування громадської думки киян. Всього опитано 600 осіб, помилка вибірки в межах 5%. Вивчалися ставлення до електронних та друкованих мас-медіа, інформаційні зацікавлення та політичні уподобання киян. Подаємо окремі результати проведеного обстеження.

 

Інформаційні зацікавлення киян

В цілому кияни виявляють неабиякий інтерес до політики. Лише 11% опитаних не цікавляться політикою взагалі, а ще 28% цікавляться нею мало. Водночас, 50% опитаних вона цікавить певною мірою, а ще для 11% вона є предметом підвищеної уваги.

Як свідчать дані Таблиці 1, кияни різною мірою поінформовані про події в світі та
в Україні.

Таблиця 1.

«Якою мірою Ви поінформовані щодо...?»,

(%)

	Достатньо	Не достатньо	Це мене не цікавить
Подій в Росії	65,7	30,5	3,8
Подій в Європі та Америці	59,5	30,5	10,0
Кримінальної ситуації та боротьби із злочинністю	58,2	35,8	6,0
Новин культури та науки	55,2	37,7	7,1
Роботи Київської міської державної адміністрації	43,5	49,3	7,2
Як живуть такі люди, як я	41,7	51,8	6,5
Економіки та економічних реформ в Україні	40,8	52,8	6,4
Роботи Президента України	37,7	54,0	8,3
Роботи Верховної Ради	35,7	49,8	14,5
Економіки столиці України	35,5	60,3	4,2
Роботи Уряду	34,8	57,0	8,2
Партій та політиків в Україні	34,0	44,3	21,7
Економічної та політичної ситуації в регіонах країни	32,2	59,0	8,8
Подій у районі, де Ви живете	27,5	66,3	6,2

–   жінки менше приділяють уваги політиці, а 34% мало цікавляться нею (серед чоловіків – 21%); проте, жінки частіше за чоловіків задоволені повнотою інформації;

–   найбільш високим інтерес до політики є серед осіб з вищою освітою («дуже цікавляться» 15%), а також осіб з освітою нижче середньої («дуже цікавляться» 18,5% опитаних);

–   про події за межами країни, вважають кияни, вони поінформовані краще, ніж про події в Україні. Дефіцитом для них є інформація про те, що відбувається в районі їхнього проживання;

–         інформація про політиків та політичні партії меншою мірою привертає увагу киян.

 

Інформаційні уподобання киян

Опитаним було запропоновано 25 назв різних газет, в тому числі й російських, серед яких необхідно були вибрати ті, які б вони стали читати чи переглядати для того, щоб отримати достовірну чи відносно повну інформацію. У Таблиці 2 наводимо результати опитування у порівнянні з даними за вересень 2000 року, що стосуються газет, які реально кияни проглядали останнього місяця. В останньому стовпчику представлена різниця між тим, що хотіли б читати, та що реально читали.

У Таблиці 2 наведені видання, рейтинг популярності яких перевищує 5% опитаних.

 

Таблиця 2.

Які газети Ви б хотіли читати та реально читали?,

(%).

	«Якщо б Ви захотіли отримати достовірну та відносно повну інфор­мацію про політику та економіку, які б видан­ня Ви стали читати чи проглядати?» (листопад)	«Які газети Ви читали чи прогля­дали останнього місяця?» (вересень)	Різниця
Факты и комментарии	48,8	60,5	–11,7
Сегодня	31,7	21,7	+10
Аргументы и факты	29,7	18,2	+11,5
Киевские ведомости	26,3	30,1	–3,8
Вечерние вести	18,7	27,0	–8,3
Зеркало недели	11,0	5,9	+5,1
Вечірній Київ	10,0	7,7	+2,3
Урядовий кур’єр	9,2	5,5	+3,7
День	8,7	6,3	+2,4
Столиця	7	5,9	+1,1
Хрещатик	6	13,2	–7,2

–         найважливіший висновок полягає в тому, що газети мають свої усталені аудиторії: кияни читають ті газети, в яких вони знаходять і повну, і відносно достовірну інформацію. При цьому, чим меншою є аудиторія газети, тим відданішими виданню є його читачі;

–         Аргументы и факты, а також Сегодня – це дві газети, які хотіли б читати набагато частіше. Найбільше серед тих, хто виявив таке бажання, молодих людей у віці до 30 років: саме вони ще не усталилися у своїх уподобаннях щодо періодики.

 

Подібні тенденції притаманні електронним медіа. Кияни віддають перевагу тим каналам та програмам новин, які вони більшою або меншою мірою постійно переглядають. Скажімо, Подробности – Время на «Інтері» минулого тижня дивилися 59,7% (дані за вересень), а звернулися б до цієї програми новин за достовірною інформацією у листопаді 60,3%. Сегодня на НТВ у вересні дивилися 35,3% опитаних, а достовірну інформацію у листопаді стали б шукати у цій програмі новин 38,6%; Вікна на каналі СТБ — 26,2% та 31,9% відповідно; Репортер на «Новому» — 18,0% та 21,5%. Більш популярними стали Факти на ICTV:
у вересні інформаційну програму Фабрика новин на цьому каналі дивилися 2,7% респондентів, а в листопаді переглядати Факти для отримання достовірної інформації мають намір 12% киян.

У Таблиці 3 наведені програми новин, рейтинг популярності яких перевищує 5 відсотків опитаних.

 

Таблиця 3.

Які б канали Ви хотіли дивитися та реально дивилися?,

(%).

Програми новин	«Якщо б Ви захоті­ли отримати досто­вірну та відносно повну інформацію про політику та економіку, які б програми новин Ви стали дивитися?» (листопад)	Дивилися минулого тижня (вересень)	Різниця
Подробности-Время («Інтер»)	60,3	59,7	+0,6
ТСН («1+1»)	54,2	49,7	+4,5
Сегодня (НТВ)	38,6	35,3	+3,3
Вести (РТР)	33,2	36,2	-3,0
Вікна (СТБ)	31,9	26,2	+5,7
Репортер («Новий»)	21,5	18,0	+3,5
Время (ОРТ)	19,0	15,5	+3,5
УТН «Панорама»	16,1	17,3	–1,2
Факти (ICTV)	12,0	–	–
Вісті (ТЕТ)	9,8	13,2	-3,4
Городские новости (ТЕТ)	9,5	–	–
СТН («Київ»)	5,1	5,3	–0,2

Аналогічна ситуація складається з програмами радіо. У вересні, наприклад, першу програму УР слухали 37,7% опитаних, а в листопаді хочуть зробити це 36,7%. Єдине виключення для програм радіо – це радіостанції Свобода та ВВС. Їхня аудиторія в Києві (за даними вересневого обстеження) – 2,3%. Проте для отримання достовірної та відносно повної інформації хотіли б їх слухати відповідно 11,7% та 10,3% респондентів.

Таблиця 4.

Які б програми радіо Ви хотіли б слухати та реально слухали?,

(%).

Програми радіо	«Якщо б Ви захо­тіли отримати дос­то­вірну та відносно повну інформацію про політику та економіку, які б програми радіо Ви стали слухати?» (листопад)	Слухали минулого тижня (вересень)	Різниця
Перша програма УР	36,7	37,7	–1,0
Русское радио	24,2	22,5	+1,7
Гала радіо	23,0	20,5	+2,5
Промінь	16,7	10,8	+5,9
Європа плюс	16,2	14,3	+1,9
Наше радио	13,0	9,8	+3,2
Киевские ведомости	11,3	8,8	+2,5
Столиця	10,8	8,3	+2,5
Хіт радіо	8,7	11,2	–2,5
Третя програма УР	7,2	5,0	+2,2
Ностальжи	6,0	–	–
Довіра	5,5	4,5	+1,0
Мьюзік радіо	4,8	8,0	–3,2
Свобода	11,7	2,3	+9,4
ВВС	10,3	2,3	+8,0

 

Вибори до Верховної Ради

Киян також запитували відносно їхнього можливого голосування за партії чи блоки партій. У Таблиці 5 наведені отримані результати лише стосовно тих партій, які наближаються до 4% бар’єру.

Таблиця 5.

«Якщо б вибори до Верховної Ради відбувалися наступної неділі, за яку партію Ви б проголосували?»,

(у % до тих, хто брав би участь у виборах)

Комуністична партія України (П.Симоненко)	9,2
Партія зелених України (В.Кононов)	8,1
Народний рух України (Г.Удовенко)	7,3
Соціал-демократична партія (об’єднана) (В.Медведчук)	7,2
Соціалістична партія України (О.Мороз)	7,0
«Батьківщина» (Ю.Тимошенко)	5,3
«Реформи і порядок» (В.Пинзеник)	4,8
Прогресивна соціалістична партія України (Н.Вітренко)	4,7
Народно-демократична партія (В.Пустовойтенко)	3,6
Український народний рух (Ю.Костенко)	3,0

–   на запитання «Чи голосували б Ви за блок партій «Батьківщина» – Соціалістична партія України – Український народний рух?», яке адресувалося всім прихильникам названих партій, ствердно відповіли лише 49,4% опитаних. Тобто, якби всі вони підтримали блок, він мав би отримати 15,3% голосів виборців, а згідно з даним опитуванням, його підтримує 7,5%;

–   на запитання «Чи голосували б Ви за блок партій «Народний рух України – «Реформи і порядок» – Конгрес українських націоналістів?» ствердно відповіли 61,1% з числа тих респондентів, які голосували за ці партії в даному опитуванні. Якби всі вони підтримали блок, він мав би отримати 13,1%, а фактично отримав 8,0%;

–   на запитання «Чи голосували б Ви за блок партій «Соціал-демократична партія України (об’єднана) – «Демократичний Союз» – та «Яблуко»?» ствердно відповіли 69,1% з числа тих респондентів, які голосували за ці партії в даному опитуванні. Якби всі вони підтримали блок, він мав би отримати 10,4%, а фактично отримав 7,2%;

–   тобто «політичне додавання» у випадку об’єднання у блоки відбувається, але за особливими правилами, оскільки одні електоральні поля є більш сумісними між собою, ніж інші. До того ж сама ідея блоків вимагає відповідного тиражування та розповсюдження, вона ще слабо сприймається прихильниками окремих партій. Найбільша ідеологічна сумісність у блоків «СДПУ (о) – «Демсоюз» – «Яблуко» та «НРУ – КУН – ПРП». Більше половини прихильників Спу, «Батьківщини» та УНР не підтримали б такий блок.

 

Ставлення до Уряду

На запитання анкети «Як би Ви визначили своє ставлення до Уряду України?» відповіді розподілилися наступним чином: «скоріше позитивно» – 19,7%, «нейтрально» – 35,8%, «скоріше негативно» – 37,5%, «важко відповісти» – 7,0%. Тобто цей інститут виконавчої влади сприймається киянами в цілому спокійно.

Разом з тим в оцінці роботи Уряду кияни помітно принциповіші. Більшість киян (51,2%) негативно оцінюють роботу Уряду з початку його діяльності (позитивно – 29,3%). Водночас, лише 20,3% опитаних вважають за найкраще відправити Уряд у відставку. Такою ж є і частка тих, хто вважає, що не потрібно робити ніяких змін у його складі (20,2%). Чверть опитаних висловилася за окремі зміни у складі Уряду.

Проте, роботу В. Ющенка на чолі Уряду позитивно оцінює 54,2% киян (негативно – 22,8%). При цьому серед чоловіків так вважають 57,4%, а серед жінок — 51,4%. Роботу
Ю. Тимошенко в Уряді позитивно оцінюють 24,3% (серед осіб до 30 років таких 31,5%), негативно – 42,8% (це менше частки тих, хто негативно оцінює роботу Уряду), а 30,2% не змогли оцінити роботу віце-прем’єра.

 

Вибори міського голови

В опитуванні киянам було запропоновано визначитися з тим, кого б вони обрали міським головою за умови, що Олександр Омельченко не брав би участі у виборах. Отримані результати представлені у Таблиці 6 у порівнянні з результатами вересневого 2000 року опитування.

У Таблиці 6 наведені ймовірні кандидати, за яких віддали б свої голоси не менше 3% опитаних.

 

Таблиця 6.

«Якщо б вибори міського голови відбулися наступної неділі й у них не брав би участі О. Омельченко, за кого б із політиків Ви проголосували б?»,

(%)

	Листопад	Вересень
Олександр Омельченко (міський голова)	–	62,2
Григорій Суркіс (народний депутат України, СДПУ(о))	12,0	7,2
Іван Салій (народний депутат України)	11,3	5,2
Валерій Бабич (народний депутат України)	7,0	2,5
Леонід Косаківський (народний депутат України, «Батьківщина»)	3,2	1,5
Анатолій Коваленко (голова Печерської районної державної адміністрації)	3,0	1,5
Голосував би проти всіх	16,5	8,0
Не голосував би взагалі	12,6	10,2
Важко відповісти	24,0	–

–   за умови такого складу учасників виборчої кампанії кияни не визначили для себе явного фаворита;

–   якби вибори міського голови відбувалися наступної неділі, в столиці України могла б скластися ситуація, подібна до тієї, що ніяк не розв’яжуть Сполучені Штати Америки. Тобто конкурували б два рівні кандидати – Г. Суркіс та І. Салій – з усіма випливаючими звідси проблемами підрахунку голосів та наступної легітимності обраного кандидата;

–   приріст голосів у порівнянні з вереснем 2000 року склав у В. Бабича 4,5%, І. Салія — 6,1%, у Г. Суркіса – 4,8%. Водночас, удвічі збільшилася частка тих, хто голосував би проти всіх: із 8% у вересні до 16,5% у листопаді;

–   серед прихильників Г. Суркіса 36,4% – це кияни віком до 40 років. Серед ймовірних прихильників І. Салія 35,4% – старші 50 років. Тобто два основні кандидати мали б різний за віком електорат;

–   чверть киян не змогла визначитися зі своїм кандидатом, за їхні голоси й точилася би боротьба претендентів за посаду міського голови.

 

Ставлення до місцевої влади м. Києва

Достатньо суттєві відмінності виявилися в оцінці киянами діяльності міської та районної структур влади.

Так, діяльність Київської міської державної адміністрації «скоріше позитивно» оцінюють 53% опитаних киян, «скоріше негативно» — 29%, у той час як діяльність районних державних адміністрацій «скоріше позитивно» оцінюють 29,5% опитаних, «скоріше негативно» — 34,2%.