СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ:
історія 10-річної діяльності


8 грудня 1991 року у Вискулях (Біловезька пуща), резиденції білоруського уряду, вищі керівники Республіки Білорусь, Російської Федерації та України підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

21 грудня 1991 року в Алма-Аті глави одинадцяти незалежних пострадянських держав (крім прибалтійських держав і Грузії) підписали Протокол до цієї Угоди, в якому було зазначено, що Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Республіка Узбекистан та Україна на рівноправних засадах утворюють Співдружність Незалежних Держав. Учасники цієї зустрічі прийняли Алма-Атинську Декларацію, тим самим підтвердивши прихильність колишніх союзних республік до співробітництва у різних галузях зовнішньої та внутрішньої політики. У грудні 1993 року до СНД приєдналася Грузія.

У вересні 1993 року глави держав СНД підписали Договір про створення Економічного союзу, що базується на концепції трансформації економічної взаємодії в рамках СНД з урахуванням тих реалій, що склалися; на розумінні необхідності: формування загального економічного простору, заснованого на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сили, капіталів, розробки погодженої грошово-кредитної, податкової, цінової, митної, зовнішньоекономічної політики, зближення методів регулювання господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку прямих виробничих зв’язків.

Наприкінці 1990-х років держави - учасниці СНД здійснили ряд заходів з удосконалення діяльності Співдружності. У жовтні 1997 року за результатами проведення засідання Ради глав держав і Спеціального міждержавного форуму підписано Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про зону вільної торгівлі. Затверджено розмежування повноважень між Радою глав держав і Радою глав урядів, прийнято нове Положення про Раду міністрів закордонних справ, створено Економічну раду СНД. Рада повноважних представників діє при статутних та інших органах СНД. При Економічній раді СНД утворено Комісію з економічних питань, яка складається з повноважних представників держав Співдружності. У жовтні 1999 року Радою глав урядів затверджено Механізм реалізації рішень Ради глав держав і Ради глав урядів.

4 червня 1999 року в Мінську підписано Договір про співробітництво держав - учасниць СНД по боротьбі з тероризмом (учасники - Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизька Республіка, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан). 21 червня 2000 року, в рамках проведення саміту країн СНД, у Москві, Рада глав держав СНД затвердила Програму боротьби з міжнародним тероризмом та іншими проявами екстремізму на період до 2003 року. В контексті реалізації цієї Програми, 1 грудня 2000 року держави - учасниці СНД, під час проведення саміту в Мінську, дійшли згоди щодо створення Антитерористичного центру (АТЦ). Україна підписала рішення про створення АТЦ держав-учасниць СНД із застереженням, що воно не повинно суперечити національному законодавству й інтересам держави.

18 серпня 2000 року відбувся неформальний саміт СНД у Ялті, на якому глави держав СНД прийняли заяву щодо підготовки й проведення саміту та Асамблеї Тисячоліття ООН, щодо впливу процесів глобалізації та інтеграції на країни Співдружності.

1 червня 2001 року Рада глав держав СНД прийняла Рішення про координацію зовнішньополітичної діяльності держав - учасниць СНД і доручила Раді міністрів закордонних справ СНД вжити заходів з метою підвищення ефективності координації цієї діяльності, передусім у рамках ООН і ОБСЄ. Азербайджан, Грузія та Україна не координують свою зовнішньополітичну діяльність з іншими державами у форматі СНД.

30 листопада 2001 року в Москві відбувся ювілейний саміт СНД. У прийнятій Радою глав держав Заяві у зв’язку з 10-річчям утворення СНД подана оцінка історичного шляху Співдружності, підтверджена прихильність держав - учасниць Співдружності її динамічному розвитку, визначені важливі напрями співробітництва.

За ініціативи Російської Федерації до порядку денного ювілейного саміту було включено питання про прийняття Заяви глав держав - учасниць СНД про ситуацію навколо Афганістану. У Заяві позитивно оцінюється хід антитерористичної операції міжнародної коаліції в Афганістані.

Глави держав - учасниць СНД схвалили діяльність спостерігачів від СНД під час проведення виборів Президента Республіки Білорусь у вересні 2001 року. Ними була підтримана ініціатива Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД про оголошення 2003 року в державах - учасницях СНД «Роком Санкт-Петербургу». Вони також заслухали інформацію голови Виконавчого комітету - виконавчого секретаря СНД Юрія Ярова про прийняття Радою міністрів закордонних справ держав - учасниць СНД рішення щодо необхідності розробки документу, з визначенням в ньому порядку організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав - учасниць СНД.

29 листопада 2001 року, в рамках проведення ювілейного саміту, відбулося засідання Ради глав урядів СНД та засідання Ради міністрів закордонних справ держав - учасниць СНД.

Глави урядів СНД ухвалили проект Рішення Ради глав держав стосовно Аналітичної доповіді «Підсумки діяльності СНД за 10 років і завдання на перспективу»; затвердили: Міждержавну програму створення мережі інформаційно-маркетингових центрів з метою просування товарів та послуг на національні ринки держав - учасниць СНД на період до 2005 року (також прийняли до відома зведену інформацію про основні напрямки роботи зі зняття обмежень у взаємній торгівлі країн Співдружності); Порядок організації взаємодії держав - учасниць СНД з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Рада глав урядів СНД схвалила проект Рішення про підготовку до святкування 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, доручила Виконкому СНД доопрацювати проект Порядку розподілу квот, призначення і ротації заступників Голови Виконкому - виконавчого секретаря СНД, інших посадових осіб на квотні посади у Ви-
конкомі СНД. Схвалена Програма основних напрямів співробітництва держав - учасниць СНД в галузі культури на період до 2005 року. Економічній раді СНД було доручено розглянути питання і прийняти рішення про фінансування Фестивалю народної творчості, присвяченого 10-річчю створення СНД. Підписана Угода про координацію робіт у галузі ліцензування освітньої діяльності, атестації та акредитації освітніх установ країн СНД, затверджена Міждержавна програма реалізації Концепції формування єдиного (загального) освітнього простору СНД. На засіданні Ради глав урядів СНД була також підтримана ініціатива уряду Москви про проведення в Москві Міжнародних спортивних юнацьких ігор держав - учасниць СНД і країн Балтії. Глави урядів прийняли до відома інформацію про діяльність Міждержавного валютного комітету, рекомендували йому суттєво активізувати роботу щодо з’ясування та усунення протиріч з розробки стратегії співробітництва держав - учасниць СНД у валютній сфері з метою подальшого формування єдиних підходів до механізму конвертування національних валют в рамках СНД.

 Співдружність Незалежних Держав діє на підставі Статуту, прийнятого Радою глав держав - учасниць СНД 22 січня 1993 року, виходячи із завдань, визначених в Програмі дій по розвитку СНД на період до 2005 року.

СНД не є державою і не має наднаціональних повноважень. Всі органи СНД мають виключно консультативні та координаційні функції. Членство в СНД є добровільним, і, згідно зі ст.10 Угоди про Співдружність Незалежних Держав, кожен з учасників має право призупинити чи припинити своє членство, повідомивши про це її учасників за рік.

Взаємодія країн у рамках СНД здійснюється через його координуючі інститути: Раду глав держав - учасниць Співдружності, Раду голів урядів, Міжпарламентську Асамблею, Виконавчий комітет СНД, який є правонаступником Виконавчого Секретаріату СНД і Міждержавного економічного комітету Економічного союзу та інші структури. Всього в рамках СНД функціонує біля 70 галузевих структур, які координують взаємодію в форматі зацікавлених держав у сферах економіки, військового співробітництва, охорони кордонів і боротьби з організованою злочинністю, транспорту, екології, культури, туризму тощо.

З метою забезпечення міжнародної безпеки і стабільності на просторі СНД у 1992 році створено Раду міністрів оборони (учасники - Азербайджан, Вірменія, Республіка Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація, Таджикистан, Узбекистан). Згідно з рішенням Ради глав держав СНД створено Штаб по координації військового співробітництва (постійно діючий орган Ради міністрів оборони). При Раді міністрів оборони діють Комітет начальників штабів, Координаційний комітет з питань протиповітряної оборони, Військово-технічний та інші комітети.

Військово-політичне співробітництво ряду країн - учасниць СНД характеризує підписання ними Договору про колективну безпеку 15 травня 1992 року. У квітні 1999 року прийнято рішення про продовження строків його дії (учасники - Вірменія, Республіка Білорусь, Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація, Таджикистан).

У 1995 році з метою забезпечення охорони повітряних кордонів створено Об’єднану систему ППО (учасники - десять країн СНД, крім Азербайджану і Молдови).

Робоча мова Співдружності - російська.

Офіційним місцем перебування координуючих органів СНД є Мінськ (Республіка
Білорусь).


Оптимізм українців щодо чесності виборів суттєво зріс
----------------
Рейтинг кандидатів у Президенти України
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №46(51)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №45(50)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №44(49)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №43(48)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №42(47)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №41(46)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №40(45)
----------------
Вийшов електронний щотижневик "Прозора політика" №39(44)
----------------
Інші новини
----------------


© Copyright Інститут Політики, 1999-2003.
При повному або частковому використанні материалів посилання на Інститут політики обов'язкове.