20–31 січня на замовлення Інституту політики компанія GfK-USM (Українські опитування та дослідження ринку) провела опитування громадської думки киян. Усього опитано 600 осіб, помилка вибірки — в межах 5%. Одним із предметів опитування було ставлення киян до політичної кризи, викликаної зникненням журналіста Г.Гонгадзе та оприлюдненням народним депутатом О.Морозом аудіозаписів (так звана “касетна справа”).

Оцінка киянами обставин зникнення журналіста та факту прослуховувань у кабінеті Президента.

Обидві справи привернули увагу навіть тих, хто у наших попередніх опитуваннях стверджував, що не цікавиться політикою. Таких у Києві в листопаді 2000 року було 11%. Вищеназвані справи не зацікавили тільки 5-6% киян.

Майже три чверті киян (72,7%) упевнені, що зникнення журналіста Г.Гонгадзе є політичною справою і пов’язане з його професійною діяльністю.

У ставленні до “касетної справи” кияни розділилися на майже однакові за чисельністю групи. Чверть киян (23,9%) не має твердої думки щодо автентичності записів. Натомість, 39,5% впевнені, що вони справжні, а 31,6% — що вони фальшиві. Кожного двадцятого “касетна справа” не цікавить.

 Таблиця 1.
“У січні у Верховній Раді, засобах масової інформації
обговорювалися справа про зникнення журналіста Г.Гонгадзе
та так звана “касетна справа”. Як Ви вважаєте, пов’язане
зникнення Г.Гонгадзе з тим, що він писав та говорив про
владу в Україні чи це суто побутова справа?”,
(%).

Таблиця 2.
“Як Ви вважаєте, оприлюднені О.Морозом записи
є автентичними чи це очевидна фальшивка,
спрямована на дискредитацію вищих посадових
осіб країни?”,
(%).

Те, що значна частина киян не змогла визначити своє ставлення до обох справ, вплинуло й на їхню оцінку об’єктивності та повноти висвітлення цих політичних подій друкованими ЗМІ: майже кожен п’ятий не має усталеної точки зору щодо цього. При чому, переважна більшість таких киян – це аудиторія найтиражніших газет (Факты и комментарии, а також Киевские ведомости й Вечерние вести). Звідси й різниця між реальною аудиторією та часткою тих, хто вважає ці газети зразком неупередженості та прагнення донести до читача максимальну кількість інформації. 5,8% киян переконані, що таких газет взагалі немає.

Найбільшою є частка киян (34,0%), яка для отримання об’єктивної інформації про політичний конфлікт рекомендує переглядати Подробности-Время на “Інтері”.

Водночас, про ступінь неупередженості та повноти програм новин можна судити також з точки зору збігу обсягу аудиторії та частки тих, хто вважає конкретні програми новин об’єктивними. Отримані дані дозволяють говорити про те, що аудиторії ТСН (“1+1”), Вікон (СТБ) та Репортера (“Новий”) довіряють тому, що вони бачить та чують про обидві справи у програмах новин.

Програми новин російських телеканалів, а також УТН-Панорама (УТ-1), на думку киян, не є джерелами достовірної інформації.

Факти (ICTV) успішно формує власну аудиторію і кожний дев’ятий киянин вважає новини про зникнення журналіста та “касетну справу” у цій програмі гідними довіри.

 Таблиця 4.
Оцінка об’єктивності та повноти висвітлення обох справ
у телевізійних програмах новин,
(%).

Майже третина киян не слухала новин про політичний скандал на українському радіо. У вересні 2000 року про те, що вони не слухають радіо, нам повідомили 20,2%. Тобто, радіо для киян не є основним джерелом інформації.

Частіше за все таким джерелом серед радіостанцій називалася Перша програма УР (19,9%). Проте, регулярно слухали її у вересні 2000 року 37,7% опитаних.

Аудиторія західних радіостанцій у Києві становить 2,5-3% дорослого населення. Проте, 10,7% опитаних заявили, що достовірну інформацію надають Свобода, 5,6% — ВВС, 5,1% — Голос Америки, 2,6% — Німецька хвиля.

Ставлення киян до деяких засобів врегулювання політичної кризи.

47,7% киян вважають, що голова Служби безпеки України Л.Деркач, Міністр внутрішніх справ України Ю.Кравченко та голова Державної митної служби України Ю.Соловков повинні піти у відставку: або добровільно (29,3%), або ж за рішенням Президента України (18,4%).

Водночас, 30,1% опитаних згідні з тим, щоб вони нормально працювали й далі, не зважаючи на рекомендацію Верховної Ради про їхнє звільнення.

43,0% киян позитивно ставляться до акції “Україна без Кучми”, 37,8% — негативно, а 19,2% не мають власного визначеного ставлення до неї.

Найбільш правильним вирішенням політичної кризи в державі кияни вважають—

25,4% — Президент України добровільно йде у відставку;
12,6% — Верховна Рада ініціює процедуру імпічменту;
62% — не визначилися.