ЩО ТАКЕ АДМІНІСТРАТИВНИЙ РЕСУРС

(політологічно-правове роз’яснення)

Адміністративний ресурс — політологічний термін, що вживається для пояснення використання органами державної влади та місцевого самоврядування чи кандидатами в народні депутати, що є державними службовцями, своїх повноважень для досягнення політичних чи корпоративних інтересів шляхом порушення норм чинного законодавства.

Правове визначення «адміністративного ресурсу» представлено у п. 16 ст. 56 «Обмеження щодо ведення передвиборної агітації» та ст. 85 «Відповідальність за порушення законодавства України про вибори депутатів» Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Виключний перелік засобів використання адміністративного ресурсу представлено у Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Чинний Кримінальний кодекс України визначає три спеціальні склади злочинів проти виборчих прав громадянина. Це:

1) перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157);

2) неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158);

3) порушення таємниці голосування (ст. 159).

Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 184-1 визначає перелік неправомірних дій щодо використання державних коштів та іншого державного майна.

Найбільш поширеним способом застосування адміністративного ресурсу є перешкоджання здійсненню виборчого права, а саме:

- перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним народним депутатом України;

- перешкоджання вести передвиборну агітацію.

* * *

Використання адміністративного ресурсу, що супроводжується порушеннями виборчого законодавства, є злочином і, відповідно, карається:

— за перешкоджання здійсненню виборчого права в залежності від впливу на результати голосування або виборів:

• обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років;

• позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років;

• позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

— за неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих до­кументів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів:

• обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років (мінімальне);

• позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (максимальне).

— за порушення таємниці голосування:

• штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

— за неправомірне використання державних коштів і держав­ного майна:

• якщо збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає адміністративна відпо­відальність;

• якщо збитки становлять 100 і більше неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян настає кримінальна відповідальність за статтею 364 Кримінального кодексу України, згідно з якою зловживання владою, або службовим становищем, карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до двох місяців (мінімально), чи позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.